–  Мамо, я з дороги, а ти на мене одразу зі своєю чистотою нападаєш! Я втомлена, голодна. – Ой, господи! Ну давай зараз нагодую, а потім – за прибирання, – мати закотила очі так, ніби дочка вимагала розстелити перед нею килимову доріжку…
– Аліна, ти взагалі в собі?! І де батько, цей старий нероба? Ось напишу я заяву в поліцію, ви в мене потанцюєте! –  Мамо, розмовлятимеш зі мною таким
– Ти таки вирішив одружитися? Не чекала від тебе такої дурниці, – сказала мати
– Марку, мені не сподобалася та дівчина, яку ти вчора привів до нас додому, – сказала Софія Антонівна синові. – Мамо, мою наречену звати Арина, – спокійно відповів
Свекруха не любила свою невістку, доки нова не з’явилася…
Єлизавета Іванівна плакала на весіллі сина: не таку невістку вона хотіла. І скільки вона не переконувала сина, що не пара вона йому, все марно. Сашко завжди був непокірливим
–  Майте на увазі, Міла вперше в селі. І характер у неї дуже не простий. Самі розумієте, такий вік. Отже, будьте з нею суворішими, будь ласка. Якщо що, дзвоніть, я приїду і її заберу. –  Що означає, якщо що? – не зрозуміла Галина
Син Галини місяць тому одружився вдруге, і привіз цю вродливу тринадцятирічну дівчинку Мілу, доньку нової дружини, до нової бабусі. Привіз на цілий тиждень. Мама Міли, перед тим, як
– Як Катя? Не склепали там ще нікого? – з усмішкою спитав Дмитро. – Чого мовчиш? Ти один із класу бездітний! Досить вам із Катюхою для себе жити! Чи, може, допомогти тобі?!
– Ну що там? – нервово спитав молодик. –  Нічого, – тихо відповіла дівчина. –  Може, бракований тест? –  Схоже, хтось із нас бракований. – Не починай. – 
– Якщо вона шкодує гроші для нас, економить на собі, то навіщо тоді взагалі ці заробітки? – Не розуміла невістка
Лариса категорично не розуміла свекруху, яка жила скромно і звикла себе обмежувати у всьому, особливо, коли це стосувалося її сім’ї. – Твоя мати забула смак м’яса і невідомо,
– А наша Аллочка, звичайно, розумниця, трудівниця, вся в бабусю. І живе гарно! – Тільки в її гарному житті  місця для нас немає зовсім, та й часу у неї на нас немає. Не хоче Аллочка час свій даремно витрачати, бо ми матеріал старий, вже відпрацьований
– Вітюша, радість яка, Аллочка приїжджає через тиждень, ти уявляєш! Ми з тобою її скільки часу, та вже мабуть майже рік не бачили. – Працює у великому банку,
– Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець. – Або твоя дочка віддає мені машину, або хай з’їжджає! Я не житиму в будинку, де мене не шанують! – А куди ж вона подінеться? – Не твоя проблема! Доросла вже. Час самостійною ставати…
Кіра стояла в коридорі батьківського будинку і слухала, як мама пояснює їй через двері ванної, чому вона має віддати свою машину. – Кіро, ну подумай головою! Андрій же
– Мамо, не ти ж з ним  житимеш! Я все вирішила! Всі наші дівчата з класу давно одружені, а деякі – вдруге. Я одна, як біла ворона! – Заради цього не варто кидатися під потяг!
Ніна та Віктор одружилися, коли їм було по тридцять. Хтось скаже, що це пізно, інший подумає, що рано. Знайомі вони були лише два місяці. Віктор може й далі
–  Мамо, не лізь, – відповіла Катя, насупившись. – Це моє життя!
– Сама на грошах спиш, а я в дірках ходжу! Ти ж бабуся! І мама! Хоч би раз реально допомогла! – ображено кинула Катя. Весь абсурд ситуації полягав

You cannot copy content of this page