Liudmila
– Ліль, ну ти чого? Я все зрозумів. Квартиру не треба переоформлювати, я не мав рації! І роботу я знайду нову, слово честі! Он, у таксі піду підробляти
– Переїдь у село, – сказала дочка, – а ця квартира нам залишиться. Так буде найкраще для всіх. Я в цей момент розливала по кухлях чай. Моя рука
– Я прийняв рішення – ти маєш вийти на роботу. Не дуже зрозуміло, на що розраховував Степан, коли це вигадав, але захоплення у дружини ця пропозиція не викликала.
– Подаруй мені дачу! – усміхнулася свекруха. – Якщо не погодишся, я буду змушена вживати заходів! Не встигла відповісти, як подав голос чоловік. – Мамо, – сказав Костя,
Маленька Таня увійшла у свою спальню, витягла з потаємного місця в шафі банку з-під варення, відкрутила кришку і висипала на ліжко монетки, які їй вдалося зібрати за довгий
– Маріє, ти зовсім сором втратила? Знову гроші на вітер викинула! Свекруха вилетіла з дитячої, і Маша ледве встигла поставити чайник на плиту. Людмила Петрівна шпурнула на стіл
Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку. – Так, мамо, слухаю тебе. Тільки давай швидко, я спізнюся. – Як
Цього суботнього ранку я затіяла шарлотку. Тому що осінь, й хотілося чогось теплого та простого. Та й тому, що Руслан любив, коли в хаті пахне випічкою. Телефон заверещав
– Ань, треба щось робити… – зітхнувши, сказала Ірина в телефонну трубку. – А що сталося? – трохи стурбовано відповіла молодша сестра. Дзвінок старшої її вже напружив. Зазвичай
Тетяна витирала пилюку з книжкової полиці, коли її рука випадково зачепила щось невелике, заховане за рамкою з фотографією. Предмет упав на підлогу з легким стукотом. Вона підняла —