Liudmila

«Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше! Я хочу близькості! Я працюю! Хочу прийти до коханої дружини,

Антоніна Петрівна поливала квіти на веранді, коли на подвір’я в’їхала машина старшого сина. Дмитро вийшов з-за керма, допоміг вибратися дружині Наташі, потім почав діставати з багажника пакети з

– Тетяно, ти чого така зла? – Віктор стояв у передпокої з винним виглядом, тримаючи в руках порожній пакет із ювелірної крамниці. Я мовчки показала йому на кухонний

– Лідо! Все не так, як здається. Я просто… – Впав голяка в ліжко до Віри! Розумію, буває. Ліда розвернулась і попрямувала до виходу. Там вона наткнулася на

– Та ти просто не вмієш любити! Чоловіка треба підтримувати! –  А ти просто не вмієш думати, – відповіла Надя. – Саме підтримувати, а не тягти на собі!

– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув

– Кіро, привіт! Ти вільна сьогодні ввечері? – Ірко, я думала, що ти у відрядженні! – Була, та ось учора приїхала. У мене виникла непереборна потреба з тобою

– Валько, як ти зятя свого терпиш? – жалілася на Рому сусідка. – Він такий грубіян! Вчора так нагрубив мені, що я всю ніч переживала. Валентина тяжко зітхнула.

– Мамо, та годі вже! – Олена ляснула долонею по столу так сильно, що підстрибнула цукорниця. – Пройшло стільки років, а ти все за своє! – Не годі,

– О, ти ще в сімейниках? Ну нічого, я почекаю, поки одягнешся. Що я там не бачив! А поки що давай обговоримо, чому ти ще не доробив ремонт