– Ви що творите, га? – До Свєти та Андрія додому увірвалася теща і відразу пішла в наступ. – Я вам завжди допомагала! Я! – Коли на світ з’явилася Настя, я й обіди вам готувала, і з Настею гуляла, і скрізь із нею ходила! А тепер що, не потрібна стала?
– Ви що творите, га? – До Свєти та Андрія додому увірвалася теща і відразу пішла в наступ. – Я вам завжди допомагала! Я! – Коли на світ
– То ти зі мною був лише заради собаки? – Запитала Галя. – Я був їй вірний, бо любив, а з тобою я просто жив. І вона була мені вірна, бо мене любила! А ти була мені вірна?
– Ну, та гаразд! Ну і йди! – Розплакалася Галя. – Але врахуй! Ця собака залишиться зі мною! – Як це? – Здивувався Толік. – А так! –
– Навіщо ти її терпиш? Я б давно вигнала, й оком не моргнула – радила Інні подруга. Таки ж мала вона рацію…
У неділю пролунав дзвінок у двері, хоча Інна нікого не чекала. У чоловіка були ключі. Тоді хто з’явився так рано? Тепер ще й стукати почали. Може, у сусідів,
– Ти тут взагалі ніхто, навіть не сьома вода на киселі! – Репетувала тітка
Гості розійшлися, Ліза залишилася сама. Ніхто не запропонував допомоги з прибиранням, окрім сусідки. Ліза бачила, як їй тяжко і сказала, що все зробить сама. Вона й сама впорається,
– А віктор твій купився! Продав тебе! За певні гроші! На лікування батька, якого вже все одно не врятувати
– Молодий чоловіче, – жінка посунула по столу скруток ближче до Віктора, – я знаю, що ваш батько тяжко хворий, – невиліковна недуга. – Тут ось сума, якої
– Я хочу повернутися до питання про розподіл майна після розлучення! – Зажадав колишній через три роки
Відчиняючи двері, Рита не подивилася у вічко, бо була впевнена, що це Лєра – її старша дочка – прийшла з англійської. Але за дверима, посміхаючись на всі тридцять
– Синку, зарплата прийшла? Ми чекаємо, – нервовим голосом промовила Катерина Борисівна. – Мамо, я вирішив більше не переказувати вам зарплату… У слухавці після цих слів повисла дзвінка тиша
Катерина Борисівна, попри свої 65, виглядала на всі 45. Від неї завжди пахло дорогим парфумом, а в руках незмінно красувалася нова дизайнерська сумка. Сьогодні це був витончений клатч
– Ви пропонуєте мені дочку “продати”? – Обережно спитала Лариса Василівна, почувши пропозицію свого начальника
– Ви пропонуєте мені дочку “продати”? – обережно спитала Лариса Василівна, почувши пропозицію свого начальника. – Ну, навіщо фарби згущувати? – трохи зніяковівши, сказав Роман Сергійович. Хоча бентежився
– Якщо їм судилося бути разом, не важливо скільки перешкод і розлук буде на їхньому шляху, доля їх знову з’єднає…
– Вірко, ну чого ти там заколупалася, – промовив Мишко, коли вона нарешті вискочила з дому, – запізнимося до школи. Навчалися вони в одному класі. – Гарячий чай
– Правильно робиш, Вірочко! – Говорила Ніна Степанівна. – А то б до копійки обібрали…
Віра сиділа в нотаріальній конторі та перечитувала документи втретє. Чоловік залишив їй не лише квартиру, а й накопичення на банківському рахунку. Сума була не космічна, але для неї,

You cannot copy content of this page