Liudmila
– Приспати? – Запитав я. – Так, – відповіла господиня, – він мені не потрібен. Цуценя тягло мене за халат гострими зубками. У його блискучих пустотливих очах не
– З’їжджай із квартири! – Винно дивився на мене колишній чоловік. До цих слів Ігор довго м’явся, і я відразу зрозуміла, що мені сказане не сподобається. – Ну
Сусідка по палаті відразу помітила, що Даша повернулася після розмови з чоловіком засмучена. Вони обидві стали мамами три дні тому, і їх мали виписати післязавтра. Радісна подія! Немає
Хлопчика підкинули до дверей лікарні під ранок, а першим знайшов дитину двірник дядько Жора. Той вставав ні світло, ні зоря і відразу приймався за довірені йому території. Треба
Ганна стояла на порозі спальні й дивилася, як чоловік складає речі у спортивну сумку. Максим насвистував щось бадьоре, явно задоволений майбутньою поїздкою. Футболка, шорти, рушники, капці для лазні.
Маргарита сиділа на кухні й дивилася на свій пошарпаний щоденник. У ньому на сторінці, поміченій жирною червоною зірочкою, стояло: «60 років. Зустріч з Оленою та Тетяною». Жінка посміхнулася.
Марина та Артем відсипалися після весільної подорожі. Повернулися вони пізно, рейс затримали, – літак, потім потяг – приїхали опівночі. Хотілося лише прийняти душ і спати. Вони так і
– Ганнусю, ти розумієш, що твориш? – мама поставила кухоль із блюдечком прямо на фінансовий звіт. – Тридцять два роки! Розумієш? Тридцять два! Ганна дивилася на кавову пляму,
– Що, прямо так і сказала? – перепитала Тетяна чоловіка. Максим кивнув і відпив із кухля. Чай був гарячим, і він скривився. – Так. Сестра вимагала, щоб мати
Ганна розкладала на столі зразки запрошень на своє весілля. Кремовий папір, тиснення золотом, мінімалістичний дизайн. Вона сама їх розробила, як весь концепт весілля. Максим стояв поряд і схвально