– Ось що я вигадала, –  я віддам цю квартиру Наді. – Їй уже двадцять сім, час свою сім’ю будувати, а де? Все ж таки дівчині з квартирою легше знайти собі чоловіка. – Мамо, а як же я? – обурилася Віра. – А ти поки що з нами поживеш. Тобі лише двадцять два, рано ще самостійно жити
– У мене для вас новина, – сказала родині за вечерею Ніна Василівна. – Щось гарне? – поцікавився Андрій – її чоловік. – І гарне, і не дуже.
– Рито, олів’є дуже смачний! Ти як завжди постаралася! – Дякую, – жінка посміхнулася. – А я ось не встигла щось приготувати, – зітхнула Катя. – Але нічого, наступного року обов’язково
Маргарита відчинила холодильник і вдесяте перерахувала контейнери. Три салати, риба, котлети, рулетики з баклажанів. Все готове. На календарі 31 грудня, і вся родина збереться у батьків чоловіка. Жінка
– Мій онук не буде шульгою, – обурилася Тамара Сергіївна
– Мій онук не буде шульгою, – обурилася Тамара Сергіївна. Денис повернувся до тещі. Його погляд потемнів від роздратування. – А що в цьому поганого? Ілля наро дився
– Тобто мені на студію, яка, між іншим, мала приносити дохід, ти не даєш у борг. А моїй сестрі, яка за останні два роки змінила три роботи та пропрацювала там по місяцю, ти просто даруєш гроші на квартиру?
– Вибач, але ми не дамо тобі грошей, – сказав батько в останній момент. – Що? Що ти сказав? Тату, тату… ти мене чуєш? Він уже скинув. Маша
– Допомоги від тебе не дочекаєшся! Живи у своїй дорогоцінній квартирі, чахни над золотом! Тільки потім ні ногою, коли склянку води не буде кому подати! – Гаркнула дочка
– Зізнавайся! Хто був у моїй квартирі, доки мене не було? – я майже прошипіла це питання, відчуваючи, як усередині закипає холодна лють. Моя рука стискала телефон так
– Ти що твориш? – голос матері брязкав від обурення. – Свєта мені все розповіла! Як ти на неї накричала при всіх, принизила перед покупцями! – Мамо, я говорила з нею наодинці, після закриття… – Не переривай! Дівчинка в сльозах, руки тремтять. Каже, ти її, як слугу ганяєш. Це ж твоя рідня! Як ти можеш?
– Наташа, ти ж розумієш, що Світлана зараз в дуже складному становищі, – Марина відсунула кухоль з чаєм, що охолов, і пильно подивилася на дочку. – Дівчинка без
– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!
Роман не ночував удома з п’ятниці до неділі. Таке вже було не вперше. Однак він не боявся, що дружина закотить скандал. Подумаєш, чого він тільки на свою адресу
Коли через два дні після приїзду Бориса Настя повернулася з прогулянки з Данилом, у передпокої на неї чекали дві сумки з речами. Вітчим грізно стояв там же, і було зрозуміло, що вибору у неї немає
– Що-о-о?! Мало того, що я годую твою дочку, то тепер ви мені ще пацана на шию повісити хочете?! Зовсім знахабніли?! Нехай вмотує! Як не намагалася Дар’я заспокоїти
Аби “штани” поряд були…
– Віро, як же так можна? До рідного батька на похорон не прийти! І як тільки земля тебе носить? – Ну, його ж якось носила, значить – і
– Розлучення, так розлучення! Якщо ти все вирішив. Сергій розгубився. Він готувався до іншого. Подумки репетирував, як заспокоюватиме, пояснюватиме, що так краще для всіх. А тут – «добре»? – Тільки знаєш що? – Наталя підвелася, налила води з фільтра. Руки майже не тремтіли. – Будинок, машина, діти та кіт залишаються з тобою.
Наталя застібала куртку, а Сергій досі не вірив, що це відбувається. П’ятнадцять хвилин тому він оголосив дружині про розлучення. Готувався до сліз, до битого посуду, до криків на

You cannot copy content of this page