– Ви ж так кричали, що хочете бачитися з онуком! Ну, ось, будь ласка, бачтеся! – Олено, ти мене взагалі чуєш? Дитина – це постійний контроль і увага, а я по хаті ледве повзаю. – Та вам просто ліньки, визнайте це, – тисла невістка
– Ви цікава жінка! Спочатку кликали онука на все літо, ми вже все розпланували, а тепер «не привозьте»? А нам як бути? Динаміки телефону гуркотіли від обурень невістки.
– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи. – А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся!
Настя сиділа за кухонним столом і прикидала, як розподілити аванс, що надійшов на карту. Перед нею лежав аркуш у клітинку, на якому було записано найнеобхідніші витрати. Десять тисяч
– Я отримала у спадок будинок і свекруха різко мене «полюбила»! Довелося охолодити її запал
Ганна складала черговий букет для весілля, коли зателефонував незнайомий номер. Дзвонила сусідка дядька Петра, виявляється, вчора його не стало. Ганні стало дуже сумно, це була людина, яка колись
– Хочете знати, яким чоловіком був Андрій? Я його годувала, одягала, прала, а він наші гроші на подружку витратив. А тепер кидає мене без гривні у кишені. – Маша, припини цирк, – зашипів Андрій. – Не припиню! Усі повинні знати, з ким працюють
– Купив подарунок іншій жінці? – Запитала Марія чоловіка. – Думав, не помічу, не дізнаюся… – Ні, звичайно! – Вигукнув Андрій. – За кого ти мене тримаєш? –
Мітка Маруськи…
Сергій зайшов додому. – Привіт, – дружина вийшла з кухні. Сергій простяг їй покупки. Забираючи пакети, Оля звернула увагу на довгу подряпину на руці чоловіка. – Це з
– Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
Варі ледве виповнилося шістнадцять, коли не стало мами. Батько років сім тому подався на заробітки в місто, та так і з кінцями. Ні звісток від нього, ні грошей.
– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він
Не пощастило Галині із заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила знайти собі чоловіка. Що Павло одружений, спочатку не знала, але потім хлопець і сам
– Що ж ти робиш… – голос колишньої свекрухи дзвенів від обурення. – Ти взагалі розумієш, що твориш? На вулиці холоднеча! А мій онук одягнений так легко! Він же замерзне! Ти хочеш, щоб хлопчик занедужав?
– Ти неправильно його тримаєш! Крик пролунав несподівано, різко та пронизливо. Але Марина навіть не здригнулася. Останніми місяцями вона звикла чути цей голос. Колишня свекруха. Знову. Завжди в
– Ось від таких, як ти, я сина свого і берегла, – посміхнулася свекруха. – Ти що думаєш, я така ж наївна, як і Льоня? Я тебе, люба, наскрізь бачу!
– Послухай, я не хочу з тобою сваритись, – примружилася свекруха, – ти мене сама змушуєш. Живи спокійно у квартирі, тебе ніхто звідси не жене. – І сина
– Уважно слухай, доню! Не переривай! Скажеш матері, що згоден на розлучення! Речі нехай збирає та переїжджає до тебе. Все! Це моє останнє слово! – І на половину будинку нехай не сподівається, будинок мій батько будував, він же дарчу на мене оформляв, – я господар. От мене не стане, тоді й… А я довго житиму, спеціально намагатимуся не дати вам шансу. Може й одружуся ще
Микита сидів під вікном свого будинку і дивився на дорогу. Біля ніг лежав пес Бандит, дворянської породи. Дружина Микити щойно влаштувала черговий скандал. Було б через що. Жили

You cannot copy content of this page