Liudmila
На цвинтарі пахло сирою землею та чужим горем. Зінаїда стояла осторонь натовпу – досить близько, щоб бачити труну, досить далеко, щоб не заважати. Її ніхто не запрошував. Але
Іра стояла перед обшарпаними дверима у старому під’їзді на околиці міста, стискаючи в руці зім’яту візитівку. На ній було написано від руки: Марія Іванівна. Ворожка. Допоможу у коханні
– Твоя мати вчинила жахливо! Хоча чого від неї чекати? Селючка. – Щооо?! – обурилася Христина. – Що чула! – Заявив чоловік Христини, Едік. – Та моя мама
Арина приїхала до рідного міста лише на три дні – на ювілей батька. Приїхала вдруге за пів року – минулий візит був із сумного приводу – похорон бабусі.
– Ви що собі дозволяєте? Хто вам дав право лізти в нашу родину? Ольга буквально свердлила мене поглядом. Не опускаючи очей, я твердо сказала: – Я питаю про
– Мамо, ти не уявляєш, яка зараз ситуація на ринку, – Максим нервово перебирав стос роздруківок, то складаючи їх рівним стосом, то знову розкладаючи віялом по кухонному столу.
Таня випадково почула розмову старшого брата. Він говорив телефоном, не припускаючи, що сестра все чує. А Таня чула, вона сіла відпочити від виполювання грядок на лаву під вікном.
Ганна стояла на кухні й робила омлет, коли почула, як Максим розмовляє телефоном у кімнаті. Голос у нього був винний. Такий голос буває тільки коли він розмовляє з
– Значить, так, Надю, – родичка вже не посміхалася. – Ми документи в коледж зв’язку подаємо у червні. – Марійка приїде із речами. Ми ж не чужі люди,
Це сталося випадково. Вона сиділа в кафе навпроти офісу, чекала на нього, як часто робила п’ятницями, щоб разом поїхати за місто на вихідні. Телефон Сергія залишився вдома на