Liudmila

– Ти ж розумієш, що це і мій дім якоюсь мірою? – сказала Олена неприємним солодким голосом. – Не розумію, – відповіла я. – Цей будинок був твоїм,

– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками.

Допоки Варі не виповнилося вісім років, вона жила у звичайній родині: мама, тато, бабуся з боку тата. Бабуся та дідусь з боку мами теж були, але вони жили

– Пішла геть! – Заволав Боря. Марія здригнулася. Вона ніколи, за шість років, не чула, щоб він так кричав. – Ти що, синку… – свекруха почала підійматися, хапаючись

– Оксано, навіщо тобі відразу п’ятеро? Ти не здорова? Щось сталося? Не лякай мене! – Сергій дивився на неї збентежено. Щойно вона сказала, що хоче взяти п’ятьох дітей

За спиною Ганни грався дворічний Сергій, намагаючись побудувати вежу з різноколірних кубиків. Запах дитячого харчування та вологих пелюшок, здавалося, назавжди в’ївся у стіни хрущовки. Три місяці, як Ганна

– Мамо, ти надто багато їси! – заявив Славко. – Я? – щиро здивувалася я. – Я багато їм? – Ну, не я ж! Ось навіщо ти знову

– Ганнусю, незабаром п’ятнадцяте, пам’ятаєш? За три дні вже. Голос Валентини Сергіївни у слухавці звучав вкрадливо. Ганна закотила очі. – Пам’ятаю, Валентино Сергіївно! – От і добре. Тільки

– Це вона тебе накрутила, – скрикнула мати, тицяючи пальцем у невістку. – Раніше ти ніколи грошей на мене та на Ларису не шкодував! Паша насупився: – Мамо,

– Ну, що? Чим сьогодні порадуєш, дружино? Ох, і зголоднів же я! Цілого бика з’їв би зараз! – у квартиру шумно ввалився Михайло, який повернувся з роботи. Він