Liudmila

Після роботи Клара купила продукти на вихідні і тепер їхала додому. Сьогодні вона планувала поговорити з Ігорем про те, як він бачить їхнє подальше життя, і вже зараз

– Мамо, я знайшла адресу батька і хочу з’їздити до нього, – заявила за вечерею Діана. Тетяна Миколаївна ахнула і випустила виделку. – Доню, ну навіщо це тобі?

– Борисе, ти не забув, що завтра ми їдемо на дачу? – нагадала синові Єлизавета Степанівна. – Я пам’ятаю, – зітхнув Борис. – Заїдеш за мною о сьомій

Валентина Сергіївна стояла біля вікна кухні, дивлячись, як у дворі грають сусідські діти. Дочка Ганна ходила по кімнаті, розмахуючи руками. – Ганнусю, дача – це єдине місце, де

– Дивися, знову цей пес! Вже понад два тижні тут. – Так, поводиться якось дивно. Кажуть, начебто щось охороняє. – Що за нісенітниця? Яке «щось»? – Не чув?

– Ви що творите, га? – До Свєти та Андрія додому увірвалася теща і відразу пішла в наступ. – Я вам завжди допомагала! Я! – Коли на світ

– Ну, та гаразд! Ну і йди! – Розплакалася Галя. – Але врахуй! Ця собака залишиться зі мною! – Як це? – Здивувався Толік. – А так! –

У неділю пролунав дзвінок у двері, хоча Інна нікого не чекала. У чоловіка були ключі. Тоді хто з’явився так рано? Тепер ще й стукати почали. Може, у сусідів,

Гості розійшлися, Ліза залишилася сама. Ніхто не запропонував допомоги з прибиранням, окрім сусідки. Ліза бачила, як їй тяжко і сказала, що все зробить сама. Вона й сама впорається,

– Молодий чоловіче, – жінка посунула по столу скруток ближче до Віктора, – я знаю, що ваш батько тяжко хворий, – невиліковна недуга. – Тут ось сума, якої