– Ну, брате, завтра заручини, а там і весілля не за горами. Закінчиться наше з тобою  солодке життя, і дівчата… – з усмішкою говорив другові Антон. – Ну, чому ж закінчиться. Дружина ж не стіна, як кажуть…
– Треба в п’ятницю як слід відіспатися… – Даша відчинила шафу і дістала звідти одну зі своїх нових суконь. –  А що? – ліниво простягнув Антон, лежачи на
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі. – Не
– Тобто, я тут – ніхто? А коли університет закінчу, мені навіть тимчасово зареєструватись не буде де? А Ліда у будинку зареєстрована? – Звичайно! Ми з батьком дали згоду – адже вона дружина Льоші. – Зрозуміло. А я, значить, Льоші не сестра, а вам не дочка!
У четвер після лекцій Каті зателефонувала мама: – Катюша, ти не могла б завтра додому приїхати? – Щось сталося? У мене завтра та в суботу заняття. Можу тільки
– Не наша порода! – Заявила свекруха, неначе тавро поставила…
Зоя була несамовита від гніву: та як міг її Кирило вимагати таке? Її Кирило! Хіба вона давала хоча б найменший привід для підозр? І ось нагорода за вірність
– Дивні істоти ці жінки. Ну, начебто все добре. Живи собі і радуйся, а вони… Плачуть!
Вона прийшла до притулку… Пахло там жахливо. Притулок був дуже бідним і існував надголодь, як кажуть. Загалом, вона прийшла сюди лише з однієї причини – вирок суду. Сто
– Не хвилюйся, я тебе об’їдати не буду і гроші за продукти віддам, – розгублено заявив син
– Як смачно! Люблю, як ти готуєш! – Павло із задоволенням уплітав їжу матері. Причому вже вкотре лише за цей тиждень. Єлизавета Матвіївна гладила сина по голові, а
– Галино Петрівно, я, мабуть, не зможу, у нас були плани на суботу. – Які плани? Що важливіше за онуку? Я ж вам не чужа, ви ж тепер із холодильником, я вам, можна сказати, життя полегшила. А ви мені навіть допомогти не можете?
Старий холодильник гудів, як дизельний трактор, і в ньому постійно щось підмерзало, а щось навпаки псувалося. Але Ганна з Максимом тільки-но з’їхалися, і кожна гривня була на рахунку.
– Паличку подарую – повинна радіти, бо чоловік коханий тобі її приніс! І взагалі, дорогий не подарунок, а увага…
– Лідо, я не зрозумів, а що це у тебе з виразом обличчя? – Гості вже розійшлися по домівках і щаслива іменинниця завантажувала в посудомийку останні тарілки, коли
– Ану припини! Щоб не сталося, – ти тепер мати! Шмарклі підітрі, молоко зникне від переживань, – сказала медсестра
Таня лежала, відвернувшись до стіни. Усім принесли дітей для годування, а її малюка навіть не показали. Медсестра мовчала, а лікаря ще не було. Вона точно знала, що малюк
– Так їй і треба! Вона зруйнувала нашу сім’ю і отримала покарання. Тепер її дочка сирота, а Юлька в Одесі  відпочиває і нічого не потребує, – говорила Олена подрузі
– Мамо, а коли тато з відрядження повернеться? – жалібно спитала семирічна Юля. – Ніколи, – сухо і навіть якось безжально відповіла Олена, скривджена на колишнього чоловіка. –

You cannot copy content of this page