Liudmila

– Ти не проти, якщо Аля зіграє весілля у вас на дачі? Ну, просто, по-сімейному, скромно… – голос сестри в слухавці звучав повсякденно, ніби йшлося про те, щоб

– Ти мені дітей між собою не свари! Я їх все життя вчила підтримувати один одного, а ти розбрат вносиш! – у сльозах кричала Валентина Семенівна так голосно,

– Маринко, а Катюша як, не хворіє? П’ятірку отримала? От молодець! А в тебе все гаразд? На роботі, здоров’я… А я ось учора… Аааа… Поспішаєш? – Ну гаразд,

В магазин сьогодні можна було не заходити, тож після роботи Юля забрала з садка чотирирічну Софійку, та одразу попрямувала додому. До приходу з роботи чоловіка залишалася майже година

– Ірочко, ти знову цього Максима до нас притягла? – з кухні долинав  голос матері, ніби вона таргана на свіжоспеченому пирозі застукала. – Скільки можна, га? Іра застигла

Антоніна Федорівна на пенсію вийшла з радістю. Сорок років відпрацювала бухгалтером на заводі – втомилася від цифр та звітів. На проводах трохи заплакала, подарунок отримала і забули про

– Мамо, коли вже розберемо горище? – Олена, як заведена, знову повернулася до цього питання за недільним обідом. – Ну правда, там уже гора мотлоху виросла! – Який

Галина поправила комір блузки перед дзеркалом у передпокої. Три роки тому, коли Віктор пішов із життя, вона припинила носити яскраві кольори. Сьогодні обрала сіро-блакитний – нейтральний, не привертаючий

– Іпотеку схвалили! – щасливо видихнула Іринка з порога. – Вітаю, – посміхнулася Марина Володимирівна, – Ходімо святкувати? Я саме шарлотку спекла. Дочка з мамою пройшли вузьким, заставленим

Коли у селищному Будинку культури закінчився вечірній сеанс, на вулиці вже темніло. Звичайно, у вікнах будинків ще горіло світло, а подекуди дорогу і вузькі тротуари висвітлювали рідкісні вцілілі