Liudmila

Валентина Федорівна закінчила зміну та спустилася у напівпідвал вокзалу. Тут була жіноча вбиральня. Усього кабінок було п’ять, але на одну з них Валентина Федорівна наклеїла аркуш із зошита

Марія готувала вечерю та думала про вихідні. Хлопчики хотіли піти із батьком на футбол. Вона ж вирішила в суботу зайнятися генеральним прибиранням. Потрібно перебрати у шафах одяг, змінити

– Ти що твориш? – Кричала Варвара, намагаючись відштовхнути Марію від дверей. – Ми ж тут живемо! Маша міцно тримала шурупокрут, не зважаючи на верески. Старий замок з

– Маріє, ти знову затримуєшся? – голос свекра, мого начальника, звучав роздратовано. – У нас терміни горять, а ти завжди зі своїми дітьми! Я стиснула зуби. Це був

Вранці Арсен, як завжди, поїхав на роботу. За традицією поцілував дружину, сказав, буде ввечері, встиг погладити кота, та вийшов. Кіт Василь ще трохи постояв біля дверей, можливо, сподівався,

– Катю, де моя краватка синя? – крикнув Дмитро зі спальні. Катерина стояла на кухні, помішуючи вівсянку. Сім років заміжжя, і щоранку – як день бабака. Він поспішає

– Ми не будемо купувати квартиру! Я не хочу влазити в це іпотечне ярмо! – Та як ти не розумієш! – Заплакала Арина. – Це ти не розумієш,

– Склади спочатку іспити, а потім приїжджай, синку, – голос мами в слухавці звучав м’яко, але з якоюсь непохитною турботою. – У тебе все життя попереду. Не хочу,

– Що в нас на обід? – Уточнив Ігор, принюхавшись. – Ти щось готуєш? – Готую. Печиво для Лорда. З індичкою та вівсянкою, – з гордістю відповіла Олена

Ліза готувала вечерю, коли у квартиру подзвонили. Відчинивши двері, жінка здивувалася: на порозі стояли дві сусідки та їхні доньки – дівчатка семи років – однокласниці Варі. – Здрастуйте,