– Ну що дідусь, поговорив з онуком? – сміється мама Альошки. – Ну так, історія повторюється, і знову Іванова! Ох вже ці Іванови, паморочать голови нашим хлопцям! – сміється тато Альошки, та дідусь Мишка…
– Мамо, ти мені блакитну сорочку одягни завтра в садок. – Блакитну? А що так? – А Наталка Іванова сказала, що мені гарно в цій сорочці, вона  мені
– Рито, ти ж у банку працюєш, та ще й у кредитному відділі! Може, якось допоможеш моєму другу Мишкові отримати кредит? – Зухвало видав брат
Маргарита вранці у суботу приїхала до квартири батьків, щоб обговорити дуже важливе питання – де і як відзначати ювілей батька Петра Володимировича. До урочистості залишалося ще півтора місяця,
– Пробач мені, дочко, ну пробач! Гріх на мені! А може, пустиш таки до себе пожити? Ми ж рідні люди! “Бог простить”, – подумала Лєра і вголос сказала: – Ні, не пущу! Я і так зараз роблю для тебе все, що можу! Крапка! – вона з досадою скинула руки матері зі своєї шиї й розвернулася до виходу
– Тільки обіцяй мені, що то буде хлопчик! Новина про цікаве положення дружини дуже втішила Андрія. – А то знаєш, роль батька дівчат мені ось уже де! –
– Стукайте – і вам відчинять… Бо під лежачий камінь вода не тече…
– Лєно, не вір ти йому, – подруга Світлана була, як завжди, категорична. – У нього в очах порожнеча якась … – Заздриш? Та він мені подарунки щодня
Повернулась до колишнього чоловіка, бо у квартирі зареєстрована. А в нього вже інша дружина…
Маргарита з Вадимом увійшли до квартири й остовпіли. У коридорі, прямо на підлозі, валялися шуба, чоботи та дорожня сумка. Вони перезирнулися один з одним. Поки вони були на
Маленький садівник…
Хлопчик стояв біля машини Aston Martin. Самі розумієте, як восьмирічна дитина дивилася на це блискуче диво техніки. А поряд з машиною стояв водій у формі, кашкеті, склавши руки
– Якби ви були гарною жінкою, вам би й добра невістка дісталася! Так вам і треба! – Захихотіла Серафима
– Так, – вперла руки в боки Зоя Григорівна, – давай, збирай свої речі та вимотуйся з моєї квартири! Ще не вистачало, щоб усілякі дівки тут себе господаркою
– Ви що, збожеволіли?! – Вискочив Андрій із машини. Під світлом фар він побачив жінку. Літня, в промоклому пальті. Вона щось притискала до грудей. То був кіт – рудий, мокрий, зляканий
Андрій увімкнув двірники на максимум, але скло все одно залишалося каламутним від потоку дощу. Злива хльостала з такою люттю, наче небо мстилося за все безхмарне літо. Годинник показував
– Катюша, у тебе тільки одна мама – це я! Оля – наша няня, вона хороша, але вона не мама! – Але ж вона мене любить найбільше! І готує краще за тебе, і казки знає цікавіші!
Марина зрозуміла, що щось не так, коли чотирирічна Катя почала називати няню «мамою Олею». Спочатку це здавалося милою дитячою вигадкою, але коли дочка почала говорити це при сторонніх,
– Таке тільки свиням подають! – гаркнула Тамара Григорівна, а наступної секунди в невістку полетів кухоль з водою
– Таке тільки свиням подають! – гаркнула Тамара Григорівна, а наступної секунди в невістку полетів кухоль з водою. Дякую, що хоч пластмасовий. Він потрапив прямо в живіт Ірині,

You cannot copy content of this page