– Кожному колись доведеться самому за свої слова та вчинки відповідати, – сказала бабуся десятирічній онучці
Десятирічна Надя звернула увагу, що коли вони виходили з храму, бабуся подала милостиню якійсь бабусі, що сиділа на сходах. – Бабуся, а навіщо ти даєш їм гроші? Папа
– Зрозуміло, ти нам допомагати відмовляєшся! А ти розумієш, що це егоїзм? Ти своє життя добре прожила, а  чому не хочеш нам допомогти? – Роздратовано спитала дочка
– Мамо, коли ти вже звільнишся? – роздратовано спитала у Надії Вікторівни її дочка Катя. – Мені навіть перед чоловіком незручно! – І чим же я засмучую Його
Олена відчула, що саме ця хвилина стала початком нового життя, де сини стали дорослими і, ніхто її більше не скривдить…
Подруга забігла до квартири із таким захопленим обличчям, що не залишалося сумніву, є новина. – Олено, кого я сьогодні бачила! – Ну і кого? – Твого колишнього. –
– Знаєш, хоч ми й друзі, я більше не збираюся утримувати тебе та твою родину! Годі вже! Не можеш дозволити нову машину, нічого страшного. Користуйся старою! Або взагалі на автобусі катайся! Бо ти знахабнів! Тобі так не здається? – Обурився Сергій
– Як ви там, господарі? Ми за п’ять хвилин будемо, – з телефону долинув бадьорий баритон Олега – найкращого друга Сергія. – Добре, чекаємо! Сергій перевів погляд на
Правду кажуть, що вибирати потрібно не будинок, а сусідів…
Правду кажуть, що вибирати потрібно не будинок, а сусідів. Ірині та Андрію із сусідами завжди щастило. І взагалі, у них у житті все йшло якось гладко. Одружилися на
– Та ви не переймайтеся, тітко Олено! Ми не пропадемо. Каті держава допоможе. Чули, скільки зараз за первістка дають? Ви лише трохи нам допоможіть! Школу ніхто не скасовував. І жити нам нема де! – Мимрив шістнадцятирічний Микола
– Та ви не переймайтеся, тітко Олено! Ми не пропадемо. Каті держава допоможе. Чули, скільки зараз за первістка дають? Ви лише трохи нам допоможіть! Школу ніхто не скасовував.
– Добре влаштувалася! Лежиш собі… Знаєш, мати має рацію – не потрібна мені недієздатна дружина. Розлучаюся! – Майно навпіл – у шлюбі нажите. Нема часу, щоб на тебе витрачати! – Нахабно заявив чоловік
– Яке ти маєш право? Ні гривні твоєї тут немає! Я сама тягла сім’ю, а тепер… тепер ось так сиджу, прикута до крісла. І хто у цьому винен?
– Я не жартую, Андрію! Якщо ти привезеш сюди дітей своєї сестри Лариси без моєї згоди, я одразу викликаю опіку! Прямо того ж дня! – Попередила дружина ошелешеного чоловіка
– Я не жартую, Андрію! Якщо ти привезеш сюди дітей своєї сестри Лариси без моєї згоди, я одразу викликаю опіку! Прямо того ж дня! Чоловік дивився на неї
– Мамо, цікаво виходить: ми вчотирьох маємо понад десять років жити у двокімнатній квартирі, й при цьому виплатити на покупку квартир для Дениса та Аліни майже мільйон! У чому тут вигода? – Ошелешено запитав син
Костянтин заглянув на кухню, де його дружина Ганна готувала вечерю і сказав: – Аню, мама сьогодні дзвонила. Вона збирається прийти до нас у п’ятницю ввечері. – А не
– Ех, Катерино, не пошкодувала сироту, в дитбудинок випхала! – Безсердечна ти! Дивись, повернеться тобі за це! Усі сусіди тебе засуджують! – Заявила колишня подруга матері
– Ну, і злидня ти, Катько! І як тебе тільки земля носить! – Заявила їй колишня подруга матері – тітка Марія, яка жила з Катериною в одному під’їзді.

You cannot copy content of this page