Liudmila

– Що має статися, щоб ти нарешті помітив, наскільки мене це дратує? – Ніна різко обернулася до чоловіка і мало не випустила з рук секатора. – Піна повинна

– Нікуди я звідси не піду! По праву – житло мені належить! Я стільки років тебе й твою ненормальну матір терпіла. Що хочеш роби, не виженеш! – Ще

– Знову! – вигукнула Марина, і в її голосі змішалися гнів, втома, та якась безнадійність. – Ну, знову! Ганно Петрівно! Не минає й години! То чай, то суп!

Про те, що вони збираються одружитися, Вероніка та Тимофій повідомили батьків ще пів року тому, а сьогодні подали заяву до РАЦСу. – А як ви збираєтесь відзначати урочистість?

– Ні, Артеме, ти їдеш! Зараз я допоможу тобі зібрати твої реч,і й ти покинеш мою квартиру. Ти що не зрозумів? Я не маю наміру продавати будинок моєї

– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів. – А що таке? – щиро здивувалася Зоя Аркадіївна, свекруха, не

– П’ять тисяч цілком достатньо для подарунка, – категорично заявила Іра. Якщо ми не їдемо на весілля, то й подарунок має бути символічним. – Символічним?! Ні, Іро, якось

– Катюша, а твоя мама вже вступила у спадок? – поцікавився Антон. – Не знаю. Мабуть, вступила, адже вже минуло більше пів року, і спадкоємців у діда, крім

– Ти б хоч спитала, перш ніж усе переставляти, – Тетяна шумно видихнула, стиснула в руках знайдену сільничку і встала посеред кухні так, ніби між нею та Ірою

Григорій уже збирався додому, але в незручний момент у нього задзвонив телефон. Він подивився на екран – дзвонила мати. – Доведеться відповісти, – невдоволено подумав Григорій, – бо