Дочка, за допомогою хитрощив, відучила матір і вітчима дзвонити їм о шостій ранку
Марія була щасливою мамою трьох дітей: п’ятирічного Іванка, трирічної Ганнусі, та однорічного Петрика. Чоловік Сергій багато працював, але завжди намагався проводити вихідні зі своєю родиною. Неподалік від них
– Що трапилося, Андрію? – Роздратовано запитала сестра. – Що-що! Гроші потрібні, Таня! До зарплати ще тиждень, а мені платити за квартиру. – Андрій бухнувся на диван, перекинувши ноги через підлокітник, наче йому все тут належало
– Тетяно, ти вдома? – Андрій, як завжди, увірвався без стуку, зачинивши за собою двері. На його обличчі був знайомий вираз – суміш роздратування та впевненості в тому,
Старий стояв на ґанку, дивлячись на трактор, і тихо сказав: – Гарна людина. Нам би таких якомога більше
Олександр їхав трактором по курній дорозі, наспівуючи мелодію про себе, щоб перебити шум від дороги. На вулиці стояла спека, був самий сезон роботи. Чоловік мріяв опинитися вдома, сидіти
– У тебе немає сина! Ти відмовився від нього двадцять років тому, – відрізала Рита. – Я б могла не приходити, не розповідати. Ти знаєш, ось ти зараз сказав, а я все зрозуміла. – Не сумління тебе замучило, а те, що життя твоє не склалося. І мені захотілося, щоб ти знав, що ти мав шанс
– Ну, ну, Рито, не плач. Інакше зараз не можна. Тобі треба вчитися. Мені теж такий шанс упустити не можна, я ледве на цю посаду влаштувався, зараз утриматися
– Якого дідька ти сунулася до моїх дітей! – Чоловік увірвався в офіс, де працювала Алла, і з порога почав на неї кричати, не звертаючи уваги на очманілі погляди співробітників. – Тобі було ясно сказано – треба зачекати! А ти? Ти що влаштувала
– Коли я вже познайомлюсь із твоїми дітьми? – Вибагливо поцікавилася Алла у чоловіка. – Ми вже пів року зустрічаємось, а вони досі не в курсі! Знаєш, це
– Все! Розмова закінчена! – Хочеш стати матір’ю-одиачкою? Будь ласка, відмовляти не буду. Але й допомагатиме теж! Подивлюся, як ти будеш крутитися! – Роздратовано промовила мати
– Я все сказала! – Раїса демонстративно дивилась у телевізор, ігноруючи сльози доньки. – Ти в мене дівчинка велика, своя голова на плечах має бути. – Мамо! –
– Я так провчила родичок, що вони навіки забудуть дорогу до нашої оселі! – Задоволено реготала невістка
– Я ненавиджу вересень! Ненавиджу осінь! – скаржилася Аліна мамі. – Знову свекруха вчепиться кігтями зі збиранням урожаю, та заготівлями на зиму. Коли ця жінка наїсться? У неї
– Мені гроші потрібні. А працювати, тату, я не збираюся. Це не для мене! – Просто зараз такі часи, що треба крутитись! – Ось ти й закрутилась. – Тільки не туди! – Важко зітхнув батько
– Тату, я вирішила, що телевізор я заберу, – заявила Поліна, сідаючи за кухонний стіл. Віктор Ілліч повільно відклав газету, дивлячись на дочку з легким подивом. Галина Сергіївна,
– Добре, ми повернемо вам гроші! Але тільки знайте, що після цього, наше спілкування припиниться, бо друзі так не поводяться
Ми з Віктором прожили разом понад десять років. Наш шлюб був побудований на взаєморозумінні та підтримці. Віктор працює інженером у великій компанії, а я – успішний юрист. Ми
– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам
– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На

You cannot copy content of this page