Liudmila

На заході літнього дня, коли місто огортала задушлива спека, у позашляховику, що повільно повз по проспекту, їхали двоє молодих людей – Тимур і Влад. Сонце хилилося до горизонту,

– Денисе, – звернулася мама до сина після вечері. – Затримайся. Нам із тобою поговорити треба. Син слухняно сів за стіл і приготувався вислухати, що збиралася повідомити йому

Я сиділа на кухні, дивлячись у порожній кухоль. За вікном не перестаючи лив дощ, а всередині мене росла важка порожнеча. Ми з Андрієм знову посварилися. Він грюкнув дверима

– Юлю, невже я заслужила таке ставлення до себе? – плакала Віра Борисівна. – Ба, причому тут ставлення і взагалі, я не розумію, чому ти вередуєш. Там добре,

– Аллочко, ну я ж з першого дня не приховував, що в мене була сім’я. Я просто не розумію, чим ти так не задоволена? – вкотре звернувся Степан

Арина та Микита одружилися зовсім недавно. Вони не хотіли скликати на весілля три села, батьки й з того, і іншого боку начебто погодилися з ними. Але поступово, в

Єгор пішов від дружини. Закохався у молоду доярку Зою та кинув сім’ю з двома дітьми. Настя – дружина Єгора – навздогін чоловікові викинула його особисті речі. Потім пішла

Коли В’ячеслав прийшов із роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла на кухні каструлями. – Знову погиркалися… – Слава втомлено сів за обідній стіл і грізно глянув на тещу.

Сонце вже стояло в зеніті, коли Маша, витираючи піт з чола, присіла на веранді. Літо видалося жарким, і вона зранку копалася на городі, намагаючись урятувати врожай від бур’янів.

Не порахувати, скільки розладів та неприємностей зазнала з вини невістки Ольга Федорівна. Але щоб ось так, серед білого дня, заявитись у її будинок із сокирою… Це було вже