Liudmila

– Зоя, вам принести дитину на годування? – Ні, я ж казала! Напишу відмову. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни й заплакала. Мамочки у палаті

– Уяви собі, вона знову прийшла у сльозах, – Галина Петрівна поставила перед сином тарілку з гарячою вечерею. – Другий тиждень не витримує. Артем лише знизав плечима, намагаючись

– Наташа, я сьогодні один у ресторан піду, – спокійно заявив Сергій, ніби ставлячи дружину перед фактом. – У якому сенсі, Сергію? У тебе ж день народження! Що

Дід Микола сидів на ґанку, спираючись ліктями на коліна, і дивився, як сонце повільно ховається за обрієм. Вечірнє небо розквітло насиченими фарбами – золотисте світло мінялося червоними сполохами,

– Тобі начхати на мене, ти мене кинула! – Мати навіть не привіталася, відразу почала кричати в слухавку. А я тільки-но очі розліпила, заснула на якихось півтори години,

Мати Тетяни тільки раз, і то на весіллі, бачила сваху. Жінка здалася їй химерною, самовдоволеною і нахабною. Такі висновки вона зробила, виходячи з одягу та манери поведінки Наталії

– Ну, що, Василю, заспокоїлися твої родичі? – запитала Світлана у чоловіка, який щойно повернувся додому. – Ага, заспокоїлися! – відповів він. – Їм ця квартира ще років

– Ти навіщо мої речі збираєш? Що взагалі відбувається? Лев повернувся додому трохи раніше, ніж звичайно, і застиг на місці. Дружина у передпокої складала його речі, не забула

– Та ви хоч знаєте, що я зараз без копійки? – голос Аліни тремтів, але чи то від злості, чи то від розпачу. – Розуміємо-розуміємо, – примружилася мати,

– З дороги! – Оксану нахабно відтіснили від дверей. – Господарі приїхали! У квартиру увійшла неосяжна жінка, а слідом за нею ще троє дорослих, та двоє дітей. –