Liudmila

Клара Юхимівна зачинила двері перед носом Тамари. Але Тома встигла крикнути їй: – Пліткарка! Доберуся я до тебе! Двері в них навпроти один одного, живуть на одному майданчику…

Я прокинулася від звуку дзвінка. Годинник на тумбочці показував сьому ранку. Субота. Хто, чорт забирай, дзвонить у таку рань? Діма вже тупав до дверей, бурмочучи щось про “напевно,

– Таню, мені сьогодні тітка Марія дзвонила. Каже, батько дуже поганий. Один у квартирі. Сусіди бояться, що плиту не вимкне і будинок спалить. – Вимагають, щоб ми його

За сніданком Арина повідомила батькам цікаву новину: – Знаєте, що батьки Єгора вирішили подарувати нам на весілля? Перший внесок на квартиру! Причому одразу на двокімнатну! – Несподіваний подарунок.

– Ти де? – На дачі. Мама попросила відвезти. – На дачі? У день, коли твій син уперше йде до школи! Ніна стояла біля кухонної раковини, стискаючи в

– Віро Степанівно, ви точно не хочете чаю? Я заварю, з м’ятою, як ви любите, – голос Маргарити, дільничого терапевта, був м’яким, але з ледь вловною тривогою. Вона

Коли Олег прийшов увечері додому, дружина вже чекала на нього у передпокої. Він спочатку здивувався, потім глянув на її бліде перелякане обличчя й одразу зрозумів: щось трапилося. Ось

– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все

– Треба ж, молодша онука заміж виходить, – дивлячись на запрошення підсліпуватими очима, – сказав Іван Степанович, – от час біжить, стільки, як я, не живуть. – Досить

Віра сиділа за кухонним столом, дивлячись на стос рахунків, які принесла листоноша вранці. Електрика, вода, комуналка – цифри промайнули перед очима, але думки були десь далеко. За вікном