– Чоловіка в сім’ї тільки діти утримають, він, як вовк, весь час на бік дивиться! – Вони всі однакові, на одному заводі штамповані! Знайшов молодшу, вона йому й дитинку швидко піднесе! – приказувала мати
– Ну не загуляв він, Машко, повернеться! Чого ти так переполошилася на порожньому місці? Подруга намагалася втішити мене, але це слабко виходило. Я себе вже настільки накрутила, що
– Ти навіщо купила квартиру? Для нас же! – Cтвердно промовила мати. – Разом житимемо, як і раніше
Я, насилу стримуючи радісні емоції, постукала в будинок до батьків. Ганна Костянтинівна, моя мати, відчинила двері, і мені в ніс вдарив запах свіжоспечених млинців. – Мені схвалили іпотеку!
– Їжте більше, треба відбити наш подарунок, даремно його купували, чи що?! – шепотіла сестра чоловіка своїм трьом дітям
Дивлячись на Жанну, я одразу ж зрозуміла, що ніколи не знайду з нею спільної мови. Сестра чоловіка фарбувалась яскраво, одягалася вульгарно, і зовсім не стежила за своїм язиком.
– Я йду до жінки, яка чекає від мене на дитину. Квартиру та машину, теж забираю! – поставив мене перед фактом чоловік
Я дуже креативно підійшла до святкування свого ювілею. На святі мали бути присутніми не лише близькі родичі, а й колишній чоловік зі своєю молодою дружиною. – Нам ділити
– Менше їж і займися спортом, а не тягни гроші з мого сина, – буркнула свекруха
– Куди ти стільки їси, і так уже у дверний отвір важко проходиш? – солодко усміхнулася Галина Миколаївна і відсунула від мене тарілку з пирогами. Я зіщулилась і
Свій життєвий урок Арина засвоїла. А ось матері час було навчитися відповідати за власні вчинки
Мати постійно впадала в істерику навіть при одній згадці колишнього чоловіка. Арина твердо вирішила, що з батьком не спілкуватиметься. Хоча той неодноразово намагався налагодити стосунки із дочкою. –
– По-перше, це ніякий не Роман, його звуть Андрій! – Промовила я тремтячим від обурення голосом. – По-друге – він уже одружений зі мною
Ми з Андрієм уже сім років були одружені. Вже декілька років я працювала офіціанткою у компанії, яка займалася виїзним ресторанним обслуговуванням. За обов’язком служби мені часто доводилося бувати
– А ти взагалі не маєш права на спадщину, як і твоя матуся з дитбудинку! – заявили родичі
Бабуся у мене просто чудова. Вона не була мені рідною, але саме вона мене виховала. Ця жінка – мій приклад для наслідування. Я з дитинства мріяла бути схожою
– Ти взагалі розумієш, що робиш? – обурився чоловік. – Де моя мама має, на твою думку, ночувати? – Не знаю, але не в нас! – байдуже відповіла невістка
Марія Федорівна жила за шістдесят кілометрів від родин сина та доньки. До пенсії їй було ще близько десяти років, тож жінці доводилося працювати, що вона не дуже прагнула
– Віддайте свій будинок моїй доньці та її дітям, а собі новий купіть! Не залишите ж ви її на вулиці! – видала свекруха
Валентина Миколаївна, як грозова хмара, переступила поріг нашої квартири, й недбало скинула брудне взуття. – Лихо за лихом прямо на нас падає, може, хтось псування наслав? – Похитала

You cannot copy content of this page