– Вийдеш за нього заміж, про мене можеш назавжди забути! – Мати відвернулася до вікна, вдивляючись у похмурий осінній краєвид
– Вийдеш за нього заміж, про мене можеш назавжди забути! – Інга відвернулася до вікна, вдивляючись у похмурий осінній краєвид. – Та як ти можеш, мамо! – Крикнула
– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає
– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає. Не роззувшись, Костянтин бігав по квартирі
– Допомагати треба тому коневі, який везе! – Зауважила мати
Повертаючись у неділю ввечері від подруги, Лариса зустріла біля автобусної зупинки старшу сестру Ганну з чоловіком. По тому, як вони були навантажені, було видно, що подружжя щойно приїхало
– Ну, Вадику ж треба буде десь жити з дружиною! Ось мама і віддає їм однокімнатну, де вони зараз живуть, а сама переїжджає до нас. У нас же три кімнати буде, – пояснила Віра ошелешеному чоловіку
Павло взяв зі столу сина набір фломастерів, витягнув із футляра спочатку синій, потім подумав і взяв червоний фломастер. Чоловік пішов на кухню і розмашистим почерком написав на дверцятах
– Просто, як наше життя, – сказала Валя, дивлячись на розбиту вазу
Старе зелене подвір’я, з трьох боків обгороджене чотириповерховими будинками, які в народі називають хрущовками. Високі дерева. Колись їх посадили щасливі новосели, а зараз зелені верхівки майже дістають покрівлі.
– Ця квартира Віктору від рідної бабусі дісталася, коли тебе ще й близько не було. А ти тепер мужиків туди водиш… – Нікого я не воджу, ви ж знаєте. – Звідки я знаю? Я ночами за тобою не підглядаю, цього ще не вистачало
– Ви, мабуть, посварилися тоді, ось він тебе й покинув. Відчувало моє серце, що у вас не все гаразд. Відразу я зрозуміла, що ти моєму сину – не
– Не чекала я від тебе такого, дочко! Я, звісно, ​​розумію, що гроші важливі. Але іноді все-таки треба поступитися. Тим більше не для сторонніх людей – для рідні
За тиждень до Нового року Уляні зателефонувала мама. – Уля, привіт! Як ваші справи? Як Артем – не хворіє? Як Настуся? Розпитавши дочку про всіх членів сім’ї, мама
– Знав я, що ти, Петя, каламутна людина, але не настільки ж! Позорище яке! Як це ти додумався з вдови вигаданий обов’язок вимагати? І синочка навчив
Михайло Андрійович зовсім трохи не дотягнув до пенсії. Менш як рік. А в них із дружиною було стільки планів! – Ось, Тамара, вийду на пенсію, звільнятися не стану
– Ти чого сидиш, готуй обід! – Видала свекруха, але відповідь Лєри здивувала усіх
– Ти чого сидиш, готуй обід! – вигукнула Галина Іванівна. – Та з чого це я раптом маю його готувати? – Лєра спалахнула, але намагалася взяти себе в
– Що ти собі думаєш? Ти ж просто лінуєшся! Якби хотіла, вже б давно знайшла роботу! Можливо ти вважаєш, що я тебе буду утримувати? Навіть не мрій! – Репетувала мати
– Оксано, ти? Мама вигукнула з кімнати, не бажаючи відриватися від серіалу. Зараз був найцікавіший момент, нарешті стане зрозумілим, від кого буде дитина в головної героїні. – Так,

You cannot copy content of this page