Liudmila

Ганна з дитинства вірила, що брат Паша – найкращий її друг. Коли батьки поїхали в інше місто, вони залишили трикімнатну квартиру у тихому районі на обох дітей. Батько

Марина увійшла до будинку і, поставивши важкі пакети з продуктами на кухні, почула звуки, що долинали з кімнати. Не треба було бути провидицею, щоб зрозуміти: Віталія знову захопив

Валентина Іванівна прокинулася рано, як завжди. Час невблаганно йшов уперед, і їй треба було підвестися, попри втому. Вона окинула поглядом свою невелику квартиру – вицвілі шпалери, потертий диван

Люда прожила з чоловіком двадцять п’ять років і була впевнена, що добре його знає. Ну, ще б пак: трьох дітей виховали, випробування пожежею та хворобами пройшли, сюрпризів чекати

Мама занедужала в листопаді. Іра спочатку дзвонила татові, просила переказати грошей, потім припинила. Він не відмовлявся, говорив: – Завтра перекажу… – Після зарплати перекажу… – Ось у суботу

– Кажуть, наш Єгор кралею охазяйнувався, – поділилася новиною сусідка, – навіть не віриться. Стільки років один жив! Я вже думала непритикою залишиться. А тут на тобі! –

– То й твоя мати теж, чому ти звалюєш усю відповідальність на мене? Мені це вже набридло! Сам спробував би з нею хоча б пару днів провести! –

Наближався ювілей Віри Іллівни. Дочка та онука не могли ніяк придумати подарунок для ювілярки. А вона, як навмисне, тільки й казала їм: – Не надумайте мені дорогі подарунки

– Ну що, Світлана вже подарунок купила? Чи ти не знаєш? – отрути в голосі Людмили вистачило б на десятьох. Марина важко видихнула і, не підводячи очей від

Барон, виляючи хвостом, голубився до ніг, але Єгор, витерши спітнілу шию тильною стороною долоні, лише коротко потріпав: – Не гавкайте вночі, зрозумів? Дрібних не буди… Він зачинив засув