– Він у тебе дивний фрукт, то з весіллям тягне аж п’ять років, то взагалі квартиру продав! Небезпечно будувати з такою людиною сім’ю, це все одно, що на вулкані жити! – Обурилася подруга
– Олено, тут таке сталося, – забігши додому на обідню перерву, заявив Рома, – я прогорів у бізнесі! Доведеться цю квартиру продавати, а нам з тобою переселятися в
– Двісті тисяч гривень! Кредит. На твоє ім’я. Може поясниш? – розгублено запитала дружина
Електронний будильник на холодильнику показував сім вечора, коли Олена, розбираючи шухлядки шафи, натрапила на дивний конверт. – Андрію! – її голос здригнувся. – Це що таке? Чоловік, що
– Знаєш, подруго, а добре, що ти в мене повела чоловіка! Якби не та ситуація, то моє життя ніколи б так не змінилося, як зараз
Оксана здригнулася, коли почула дзвін ключів. Її коханий приймав ванну, і дівчина розуміла: те, що трапилося, вже не приховати. Можна було брехати, вдати, що їй стало погано, але
– Ти збожеволіла, брати чужу дитину в сім’ю? Краще б мені допомогла, забрала до себе жити сестру Олеську, або он Андрія. У тебе своєї рідні вистачає, а ти ще чужу до себе прийняла! – Обурювалася мати
Лариса була старшою дитиною в багатодітній родині, де окрім неї, підростали ще четверо дітей: двоє молодших братів і сестер, яких Ларисі доводилося доглядати, оскільки вона була «старшою». –
– Розумієш, мені з нею нудно! – Та й особливою красою вона не блищить. Я з нею живу, поки не знайду варіант зручніший. А це дуже не просто, мене сильно розпестили
– Одружитися? Я? У найближчі кілька років точно не збираюся! – розсміявся Єгор, піднімаючи майже порожню склянку. – От навіщо б мені це робити? Мені й так добре
– У твоїх батьків порожня квартира, а ми мотаємося по чужих кутах, – вкотре висловлювала обурення Світлана
– У твоїх батьків порожня квартира, а ми мотаємося по чужих кутах, – вкотре висловлювала обурення Світлана. – Ну, ти ж їх чудово знаєш, і пам’ятаєш цю історію,
– Я тобі говорила, що риболовля – це дуже специфічне хобі, але ж у тебе довіра! От і лопай морську рибку, яку твій Вася примудрився у річці виловити! – Хмикнула подруга
– Смачна рибка, – схвалила Наталка, – де купила? – Що означає, де купила? – Здивувалася Ганна. – У мене в хаті цілий рибалка живе! – І давно
– Ось так у житті буває – не було б щастя, та нещастя допомогло
– Оленко, привіт! Я прийшов! – Сказав Юрій, прийшовши додому після роботи. – Привіт, Юрко. Слухай, вечеря на столі, а я до Рити. Гаразд? Вона дзвонила, ревіла білугою.
– Так ось про що у вас суперечка йде? Ви, виявляється, вирішили нас з батьком знову звести, щоб гроші отримати? Вам квартира потрібна, і гроші потрібні, ви боїтеся, щоб все на бік не пішло? – А я вже грішною справою подумала, що ви про нас з Віктором піклуєтеся
Несподіваний візит дітей у неділю вранці дуже здивував Ніну Степанівну. -Мамо, – майже з порога почали Лариса і Валерій, – нам треба з тобою серйозно поговорити. – Ну,
– У кожній хатинці свої гостинці – згадалися слова тестя. Ось тільки його хатинка спорожніла
– Ти чого такий послужливий? Думаєш, цим усіх підкориш? – Борис Васильович відклав виделку, і подивився на зятя з хитрою усмішкою. Андрій завмер із недонесеною до рота ложкою.

You cannot copy content of this page