Liudmila
– Я вас слухаю, – сказала Валерія, підіймаючи слухавку. – Це тітка Світлана, – відповів знайомий голос. – Доброго дня! – У вас щось трапилося? – Запитала Лєра.
– Льошо, я тільки одне прошу: без гостей сьогодні, гаразд? – Іра поправила сережку і вдивилась у чоловіка через камеру телефону. – П’ятнадцять років разом. Хочу, щоб ми
– Облиш ти, Вірко, ці вікна. Через те, що ти їх натираєш, Василь не повернеться. Віра почала ще енергійніше протирати скло у вікні, до скрипу. Вона повернулася до
– Їй три роки, так? – напружено поцікавився Матвій, дивлячись на сплячу дитину. – Так, нещодавно виповнилося, – Марина ласкаво погладила дівчинку по голові й сумно зітхнула. –
Повертатися додому не хотілося, навіть після важкої другої зміни. Адже там на нього чекає молода дружина. Дивно якось звучить. Ось тільки для Кості це не диво, а реальність.
– Що з тобою сьогодні таке? – Ганна Іванівна суворо подивилася на невістку, ніби намагаючись просвердлити її поглядом. – Ти що, вирішила влаштувати бунт? Оксана спокійно витримала цей
– Мамо, у мене до тебе чоловіча розмова, – серйозно заявив Альошка і пильно дивився своїми блакитними, як небо, очима. Оце доброго ранку, нате вам. Наталя поставила тарілку
– Ми спробуємо ще раз? – Павло нахилився над паперами з результатами аналізів, але Людмила вже все прочитала з його обличчя. – Чи… може, поговоримо про це серйозно?
– Я свою квартиру мамі подарував, – недбало кинув Артем, перегортаючи газету, наче йшлося про прогноз погоди. Аліна завмерла з кухлем у руці. Кава розплескалася по скатертині, залишаючи
– Маріє, відчини негайно! – Дзвінок дзвонив так, наче його замкнуло, а голос Тетяни Іванівни лунав на весь під’їзд. – Вже йду, – я квапливо кинула рушник на