Liudmila

– Артем, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? – Ні. – Слухай, як так можна, га? – Ти не знаєш мою матір. Можна, та ще й не так!

– Значить, все сестрі дістанеться? – я намагалася говорити спокійно, хоч усередині все кипіло. – А чого ти хотіла, Ірочко? – бабуся Регіна поправила окуляри, й подивилася на

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в

– Далася тобі ця Софа. Та й навіщо тобі така дружина? Розпливлася, тепер ходить, як дирижабль. Думаєш, що вона схудне? Так, звичайно, чекай, далі буде тільки гірше! –

– Андрію, ти не знаходиш, що зайшов надто далеко? – голос Ірини був рівним, але в ньому дзвеніла крижана відстороненість. Андрій, спершись на одвірок, ліниво оглянув матір. Він

Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це не відразу, але коли зрозуміла – розсміялася так щиро, як не сміялася вже багато

Поліна Євгенівна сиділа за кухонним столом, розсіяно перегортаючи сторінки журналу. Останні кілька днів у її голові нав’язливо крутилися думки про те, як складуться стосунки між її сином Дмитром,

У родині Романових видатна подія – зустрічають Ганну з лікарні, з первістком – маленьким Петриком. На кухні метушилася свекруха, Єлизавета Сергіївна. З гучним заразливим сміхом у квартиру ввійшла

– Вірочка, так не можна, – у голосі матері чулося співчуття і тривога, – Наташа, звичайно, не має рації. Але доля її вже покарала. Вибач ти її, ви

Стос старих квитанцій вислизнув з шафи, коли Олег діставав парадний піджак. Він би не звернув уваги, якби слідом не випав конверт – щільний, трохи пошарпаний по краях. У