Чоловік має рацію! Ми обидва часто робимо те, що не хочемо робити, з однієї простої причини – ми кохаємо один одного
У чоловіка машина з’явилася раніше, ніж у мене. Оскільки ми сім’я, їздити потрібно було обом, то я вважала, що маю право голосу у виборі власної машини. – Ні.
– Ти в моїй квартирі живеш! Всю зарплату мені віддавай! – Зажадала теща
– Ігорьку, ну чому ми повинні щось винаймати, якщо у мами така велика квартира? У тісноті жити не будемо. Давай краще відкладати гроші, та накопичувати на покупку свого
– Зайвий стейк ти для Вадика пошкодувала! І кинула мого сина, з жадібності! – кричала свекруха
– Ти маєш продати свою квартиру, Люся! – діловито заявляє свекруха, як тільки я через прохідну вибігаю до неї. – Що трапилося? Щось із Вадимом? – охаю я.
Двоюрідний брат виріс, але порозумнішати забув! Людині скоро тридцять років, а в нього мама у всьому винна
Двоюрідний брат виріс, але порозумнішати забув! Людині скоро тридцять років, а в нього мама у всьому винна. Бабуся та дідусь були нашими сусідами. Тому, мама та тітка живуть
Ми з мамою довгий час не ладнали. Коли у мене з’явилася донька, то ми, нарешті, порозумілися! Але вистачило нас лише на шість років
Ми з мамою довгий час не ладнали. Коли у мене з’явилася донька, то ми, нарешті, порозумілися! У нас обох характер не цукор, тому, намагалися не загострювати ситуації, не
Мій брат у розлученні, від нього пішла дружина. Я б від такого теж пішла, але набагато раніше
Мій брат у розлученні, від нього пішла дружина. Я б від такого теж пішла, але набагато раніше! Спочатку у них все було добре. Вони одружилися з палкого кохання,
– Надя, побійся Бога! Ти ж і так маєш чотири квартири. Навіщо тобі ще одна наша? А ми з матір’ю куди? На вулицю
Поховавши чоловіка і відправивши поминки в дев’ять і сорок днів, Надія Юріївна вирішила упорядкувати всі фінансові документи й, підбити підсумки. Вона не надто сумувала після того, як Олександра
– Це Віка, моя дочка! Вона житиме з нами, – заявив чоловік
До приїзду чоловіка я завжди готувалася з особливим трепетом. Він цілий місяць жив далеко, і я так сумувала! Їжа в їдальні ніколи не замінить звичних улюблених страв, приготованих
– Я тебе і твою дочку годую! Ти всі гроші на неї витрачаєш
– Тетяно! – пролунав рев із коридору. – Їжу давай! Я голодний прийшов! Я вийшла, наклала макарони, порізала мариновані огірки. – І це все? А де м’ясо? Це
Свекруха у мене своєрідна! З’їздити до неї в гості раз на пів року – це можна. Але до нас додому її пускати не бажано – поводитися не вміє
Напередодні весни розібрала дитячі речі. У нас із чоловіком син та дочка. Те, що за розміром залишила. Те, з чого син виріс, і те, в чому можна було

You cannot copy content of this page