Liudmila
– Таня, де в тебе цукор? – Настя знову копалася в її кухонних ящиках. – Навіщо ти постійно перекладаєш його? Тетяні порядком набридли ці раптові візити Сашкової сестри.
Кожний ранок починався у Ганни однаково. Телефон тріщав своїм пронизливим «тр-р-р-р», вона, заплющивши очі, тяглася до кнопки «відкласти». Потім п’ять хвилин лежала, переконуючи себе, що цей день буде
Поліна втомлено притулилася до подушки, її молодший син нарешті заснув у ліжечку. За останній тиждень вона зовсім вимоталася. Новонароджений вимагав цілодобової уваги. – Треба подзвонити свекрусі. Дізнатися, як
– Доню, привіт! – радісний голос матері телефоном одразу напружив Наталю. Зазвичай мати дзвонила тільки тоді, коли їй потрібна була допомога. – Як у тебе справи? Чим займаєшся?
– Ганно Іванівно, це вам потрібно вікна вимити? Оголошення в чаті будинку побачила, – Ксенія переклала сітку з картоплею в іншу руку. Ганна Іванівна подивилася на сусідку, трохи
– Ти навіть плакати не можеш нормально! – Сергій зло жбурнув недопалок у калюжу. – Усе сидиш тут, як королева. Квартирою задоволена, так? Марина повільно підвела очі. Надворі
Ризиковано, звичайно, не дочекавшись темряви, зайти до Зойки – у сусідські вікна все видно. А з іншого боку, чого боятися, не ночувати ж прийшов, а так поговорити. Чаєм
– Куди ж я піду? – Вигукнула Світлана. – З Микитою! Це ж твій син? Ти що, виженеш свого сина надвір? – Але ж і так ми більше
– Мамо, ну що ти мучишся, розлучись з ним! Він справжній тиран! – сказала Ліза, дивлячись на те, як мама нервово протирає пилюку. Незабаром мав повернутися з роботи
– Рито, нас мама до себе в гості кличе. – Це що за акт небаченої щедрості? – пирхнула Рита і відразу прикусила язика. Отак завжди: спочатку ляпне, а