– Проведемо ювілей на вашій дачі! А що? Ми ж рідні! – Нахабно заявила дружина брата
– Господи, голову зламала, що подарувати братові на ювілей, – скаржилася я чоловікові. – Перебрала тисячу варіантів, але такого, щоб ахнути, не знайшла. – Чому жінки все так
Він міг би, як сир у маслі кататися, якби вона одразу сказала, що в неї грошей не міряно! І пацан би йому не завадив… Ну нічого – він ще їй помститься! Хоча це навряд … Бо не дотягнешся тепер до цієї паняночки
Вадик сумним поглядом обвів невелике кафе, де зазвичай обідали менеджери середньої та нижчої ланки, які працювали в сусідньому бізнес-центрі. Сам він також був «нижчим менеджером», і цей факт
– Не думай, що вечеря дістанеться тобі на халяву! З тебе чотириста гривень! – Холодно сказав мені чоловік
Ми з Олексієм прожили у шлюбі близько двох років. Як це не банально звучить, але ми познайомились у барі. Олексій тоді працював звичайним співробітником середньої руки у великій
– Як претендента на щось серйозне, я його не розглядала! По-перше, вважала, що відносини на роботі – табу. По-друге, Микита був на чотири роки молодший. А по-третє – зовні колега не тягнув на Аполлона
– Не розумію, Катюш, чим ти мужиків береш? – бухгалтер Олена Петрівна щиро захопилася мною, своєю молодою колегою. – Начебто й немає в тобі нічого особливого, а очей
– У вас стіл завжди ломиться від їжі, тож Новий рік ми зустрічаємо з вами! – Хитра рідня приїхала без запрошення
– Все пропало! – закричав з порога Інокентій. – Чого ти кричиш? Налякав мене. Що там у тебе пропало? – Здивувалася я, вийшовши назустріч чоловікові з кухні, де
– Я до рідної доньки приїжджаю, чи до президента, що маю попереджати про візит? – обурилася мати
Я поспішала, мені треба було встигнути запекти курку до повернення чоловіка з роботи. Сьогодні в мене був вихідний, і я вирішила порадувати Віталія. Я була щаслива у шлюбі
Деякі шлюби створюються не для того, щоб жити довго та щасливо, а щоб стати уроком на все життя! Або, як у нашому випадку, доказом власної недолугості
– Ти за квартиру скидатися збираєшся? – Запитав чоловік. – Ні, – з усмішкою відповіла я. – Жартувати в іншому місці будеш! – грубо промовив Вадим. – Бабки
– Якщо ти вирішив, що розважатимешся, коли я буду горбатитися, то ти помилився! Так і знай, захочеш піти – дітей із собою забереш! Я тобі не служниця
– Це що, вчорашній суп? – похмуро запитав Василь. – Так, вчорашній, – відповіла я, яка метушилася на кухні. – Не їстиму, – відсунув він від себе тарілку.
– Знаєш, любий, годі, збирай речі і провалюй з моєї квартири! І маму свою не забудь
Михайло вмовив мене перевезти свою маму до нас рік тому. Він розповідав, як їй важко там у селі, що їй потрібний нагляд, а більше нікого з рідних немає.
– Уявляєш, – плакала Марина Геннадіївна у слухавку синові, – навіть у хату не пустила! Я до неї з душею, пиріжків напекла… А вона навіть чаю не запропонувала! Прямо перед носом двері зачинили
– Алісо, ти що слухавку не береш? Я дзвоню-дзвоню… – Марина Геннадіївна рішуче зробила крок у передпокій. Аліса в стильній блузці з ідеальним укладанням і макіяжем, але в

You cannot copy content of this page