Liudmila

Того дня, коли на світ божий з’явилася моя племінниця, батьки геть-чисто забули, що у них є молодша дочка! – поділилася зі мною Ірина своїми спогадами. – А скільки

Я відчинила шафу і з розпачем подивилася на полиці. Випав перший сніг, а в мене немає жодного пристойного одягу . Усі светри, штани та джинси куплені два-три роки

Я повернулася втомлена з роботи, й сумно подивилася у свій порожній холодильник. Зарплати мені вистачало лише на оренду однокімнатної квартири, та мізерне харчування. Я похмуро заварила локшину швидкого

Звичайно, прикро, я й не думала, що до такого моменту доживу, – зізнається Юлія. – Що ж тепер робити? Чи не годувати? Почати брати із неї гроші за

– Ні, Ліза, так не можна, – похитав головою Артур. – Мама покликала нас на день народження, ми маємо прийти разом! Я надула губи, й докірливо подивилася на

– Сьогодні чекати від тебе переказ, чи ні? А то вже одинадцята вечора, я спати збираюся, і не хочу, щоб повідомлення про надходження грошей розбудило мене, – промовила

– Тепер мені зрозуміло, чим ти займаєшся в інтернеті! Бо казки мені розповідав, що роботи багато, не встигаєш доробити в офісі. Ех ти, чоловік любий… Марина з гіркотою

– Віка, дочко, поїдемо зі мною. Не потрібна ти батькові, зрозумій. – Казала Валентина Анатоліївна, складаючи речі у валізу. – А тобі потрібна? – кривлялася шістнадцятирічна Вікторія. –

Іра лише рік тому відчула себе людиною. До цього майже три роки їй доводилося буквально виживати. Ірина залишилася одна з двома маленькими дітьми – старшій дочці на момент

– Чого це, Андрію? По-моєму, кілька років тому ти присягався і божився, що дбатимеш про неї до кінця її днів! – Мишко чекав такого повороту подій. – Михайле,