Liudmila

Не те щоб Іра не злюбила вітчима, просто не прийняла. Ну який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж

Олена стояла біля плити та смажила котлети на вечерю для чотирьох. П’ятдесят два роки, спина ниє після восьми годин за комп’ютером, а попереду ще посуд, прання та укладання

– Мамо, якщо тобі стало не вистачати педагогічної діяльності у школі, то йди та вчи невістку. Мене чіпати не треба! – Андрій не дозволяє мені навіть говорити про

Кирило вийшов із РАЦСу і зітхнув на повні груди: нарешті! Вільний! Його, тепер уже колишня дружина, цокаючи підборами, підбігла до чоловіка, що чекав її, і демонстративно його поцілувала,

– Я тільки вчора тобі тисячу давав! – гаркнув Антон, вриваючись у кімнату. – На що ти їх витратила? Поліна здригнулася. Син смикнувся, але не прокинувся. – На

– Ну що, Григорію, вирішив кому своє господарство заповідатимеш? – Думаю. Крутяться всі навколо, підлещуються, догодити намагаються. Погано, коли своїх дітей нема. З рідних, лише племінники та брат

Зовсім не так Ліда планувала провести вечір п’ятниці. Вона розраховувала на тиху вечерю з чоловіком, а потім вони просто подивилися б якийсь новий фільм. У суботу і неділю

– Мамо, ви для себе його на світ приводили, а не для мене, от і колотіться зі своїм Женькою самі! А мені треба відіспатися перед навчанням. – Глібе,

Ольга стояла біля хвіртки й дивилася на свою дачу. На ґанку сиділа незнайома жінка з кухлем у руці. Поруч бігали двоє дітей. Чоловік розпалював мангал. – Доброго дня,

Сьогодні Тамара працювала в першу зміну, тож о третій годині вона вже була вдома. Пообідала, потім перепрасувала білизну, яка два дні величезною купою нагромаджувалась на кріслі, приготувала вечерю