Liudmila

Зазвичай на свій вісімнадцятий день народження всі чекають з особливим хвилюванням. По-перше, – це межа між дитинством та дорослим життям, по-друге, – подарунки цього дня дарують особливі. Комусь

– Мамо, поклади грошей на проїзний, – сказала Кіра, не підводячи голови від телефону. – Тисячу. І ще на подарунок Вікторії, у неї теж завтра день народження. Галина

– Тут така справа, – Льоша відвів погляд, зітхнув і нарешті виклав тещі їх з Олею плани. – Що ж, – відповіла Валентина Іванівна. – Життя продовжується… Я

– Ти у своєму розумі? Ти гроші, які ми п’ять років відкладали, витратив на житло для своєї коханки, яка від тебе при надії? Ти, в тому числі й

Ніна та Олексій одружилися ще до розвалу союзу. Непогано жили. Олексій привів дружину у квартиру батьків. Він був єдиною дитиною. Батько Олексія хворів і невдовзі його не стало.

Сьогодні у чоловіка був день народження і до обіду очікувалися гості, але Віра встала лише о дев’ятій годині. За три роки заміжжя вона зрозуміла, що догодити свекрусі та

– Люсю, принеси мені чаю, – ліниво велів Едік, що розвалився перед телевізором. – І чогось пожувати захопи. – Сам візьми, – спокійно відповіла Люся. – Що? –

– Ну ти даєш, – Артем закинув голову назад, давлячись від сміху. – В обличчя так і сказав? Прямо при всіх відшив? – А що мені лишалося? –

– Людко, де моя вечеря? Досить валятися зі своєю ногою, не симулюй! – Голос Костянтина прорізав квартиру, як іржавий цвях по склу. – Я, між іншим, працюю, а

Олена вела тихе спокійне життя, коли познайомилася із Сергієм. Видний чоловік під п’ятдесят, власник турагентства, усміхнений і балакучий. Познайомилися випадково – вона працювала бухгалтером, йому треба було розібратися