Liudmila
– Що, знову? – Знову, – відповіла п’ятнадцятирічна Оленка. Сусідка Марія задерла її сукню і побачила сині плями. – Все зрозуміло, – сказала вона, – куди тільки Наталя
Людка з’явилася в цьому світі випадково. Ніхто не планував цієї події, ніхто на неї не чекав, нікому вона була не потрібна. Шістнадцятирічна Поліна пропустила всі можливі терміни й
Тамара повільно підвелася з-за столу. У руці – згорнутий конверт із якимись паперами. – Настала моя черга робити подарунки, – голосно оголосила вона, щоб усі гості почули. Вона
– Вони з порожніми руками приїхали, – прошепотіла донька Ганна, дивлячись у вікно. – Навіть квітів не купили! Марина поправила скатертину в альтанці. Перша зустріч із батьками нареченого
Ганна відчинила холодильник і задумалася, чим нагодувати доньку на сніданок. На задньому плані чоловік розмовляв в коридорі телефоном. Після його дзвінків останнім часом у неї з’являлося бажання сховатися
– Янко! Ян, ну ти чого стала, як вкопана?! Давай швидше, бо в кіно запізнимося! Ще за попкорном збиралися… – гукнула Яну подруга Оксана. – Га?! – Яна
Ліна була дуже рада зміні прізвища. Нарешті це сталося! Зробити такий крок вона хотіла давно, але для цього потрібні були гроші, та час. Нічого цього Ліна не мала.
– Совісті в тебе немає, Юля! Бабуся твою маму виховала, людиною зробила, а ти її тепер хочеш на вулицю виставити, житло забрати! Юля здивовано моргнула. Вона навіть не
Ірина мовчала вже другий день. Знала, але не казала нічого чоловікові. Бо чудово розуміла, що після того, як розповість усе Олегу, треба буде приймати рішення. А вона цього
– Іро, привіт… Давай сьогодні зустрінемося, треба поговорити, – Світлана подзвонила подрузі о дев’ятій вечора, чим здивувала її. – Сьогодні? У вівторок? Завтра на роботу, а вже пізно…