Liudmila

Ірина мовчала вже другий день. Знала, але не казала нічого чоловікові. Бо чудово розуміла, що після того, як розповість усе Олегу, треба буде приймати рішення. А вона цього

– Іро, привіт… Давай сьогодні зустрінемося, треба поговорити, – Світлана подзвонила подрузі о дев’ятій вечора, чим здивувала її. – Сьогодні? У вівторок? Завтра на роботу, а вже пізно…

Алла Іванівна завмерла на кухні, прислухаючись. З вітальні долинав рівний, монотонний гул телевізора, але це був не той, звичний фон новин чи серіалу. Це був звук якогось молодіжного

Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у воду канув.

– Як же пощастило тобі, Свєтко, з мужиком, – мрійливо простягла Наташа. – Щодня забирає з роботи машиною. – У квартирі ремонт нещодавно зробили. Та й підвищення ти

Мама подзвонила Насті посеред робочого дня. – Насте, горе у нас, біда велика. – Що трапилося? – Костя потрапив у халепу, треба його рятувати, – мало не плакала

Марина й уявити не могла, що опиниться в такому становищі. «Панорама» – ресторан, де колись Віктор зробив їй пропозицію руки та серця три десятиліття тому, тепер став місцем

Правда відкрилася якось сама собою. Коли Юля гуляла з Максимом, то не цікавилася його заробітком. Кохання грішми не вимірюється, думала вона. Але виявилось, що гроші не остання річ.

Валентина стояла біля кухонної раковини та мила посуд, коли почула знайоме покрикування з вітальні. – Валю, де мої капці? – репетував чоловік Георгій. – Скільки разів казав, клади

Рита тихо привіталася і сіла на своє місце біля вікна. Вона намагалася не підіймати голову від документів, і водночас намагалася ховати обличчя, вірніше, великий синець на його правій