Liudmila

День розпочався погано. Олена проспала, що траплялося з нею дуже рідко. Швидко зібралася і побігла на зупинку. Але автобус пішов перед носом, випустивши хмару вихлопного газу з труби.

– Що, діду? Пігулку? Води? – Льошка, сидячи за стіною, чуйно прислухався, чи не прокинеться дід, і як тільки почув, що дід повертався, був уже тут як тут.

Чоловік і дружина йшли по торговому центру. Вони посварилися. Точніше, дружина посварилася. Причепилася до інтонації, пригадала старі помилки, висловила свою думку про розумові здібності чоловіка і сама себе

– Загалом, Лізо, хочу з тобою порадитися, – Вадим сів поруч із дружиною, яка захоплено в’язала рожеві пінетки, поглядаючи на відео в телефоні. – Так, звичайно, – вона

– Ну і як ти плануєш свої пів ювілею відзначати? – підморгнув Стас, а Ніка знизала плечима. – У кафе. Ми ж із тобою це обговорювали. Ресторан я

– Значить так, дядько Толю, – Рома його інструктував, – за пунктами. Муся, – це найголовніше. Годую я її тричі на день, але ви так часто приходити не

Тамара йшла стежкою вздовж паркану з бензопилrою в руках, і це явно був не найкращий момент у її житті. Кілька хвилин тому вона підійшла до свого дачного будиночка

– Перепросити? – тихо спитала вона. – Знаєш що, Борю… Перепрошуй сам. А я піду збирати речі. – Та куди ти підеш проти ночі? – Боря розгубився. –

Віра повернулася додому раніше, ніж зазвичай, і зупинилася біля дверей. Ми тільки недавно почали жити разом, і обидва ще не звикли до цього. – Заходь, – поспішив я.

Зоя поверталась із роботи. Вона вже кілька років викладала у педучилищі психологію, і продовжувала навчатися в цьому напрямі далі: закінчила після університету додаткові курси за спеціальністю «Сімейний психолог».