Знову вона сиділа на ганку і сварилася з ним по телефону. Кричала так, що аж шибки трусилися, була невдоволена, звісно ж, потім плакала. Він був невблаганний.
Кинула телефоном в траву, але швидко прийшла до тями і пішла його піднімати. Там всі її проекти, робота, що буде якщо він зіпсується?
Вже вечоріло, вона набирала телефон знову і знову, але він вперто мовчав. Істерика. Перші думки про те, чого він не бере слухавку. Інші вже про те за що їй таке.
Чомусь Альона вірила, що карма є, і за все в цьому житті треба платити, тільки от не розуміла, чому вона, чому стільки платити, адже виплакала океан сліз, а їм і кінця краю не було видно.
Дзвінок, побігла щосили до телефону. Все що він спромігся сказати, щоб сьогодні не чекала, замикала двері і вкладала дітей. На задньому фоні було чути голоси жінок, всі були м’яко кажучи веселі і напідпитку.
Вона знову кинула телефоном. Цього разу він вручив в огорожу і голосно дзенькнув. Підійшла, взяла в руки, розбила таки, не сильно, але постраждав.
Біля клітки пройшла якась постать, вже добряче зтемніло, вона ще сподівалася що то таки він передумав.
Та ні, якийсь чоловік прийшов дуже швидко і попрямував далі. Альона схлипуючи пішла в будинок, аж тут її хтось покликав і запитав де знаходиться 14 будинок, вона відповіла що в неї 30 і показала напрямок куди йти.
Тільки коли чоловік пішов, Альона звернула увагу на те, що вона ж зовсім роздягнена, в легкому атласному халаті, аж ніяково стало. Ще сиділа якийсь час на вулиці. Знову та сама постать і той голос.
-Чому пані плаче, хіба ж можна таку красу ображати. Якщо розповісте що сталося обіцяю не вбивати того, хто так вас розчарував.
Він неочікувності та сміху Альона аж розреготалася. Відкрила калітку, впізнала колишнього однокласника Пашку, він поїхав з міста де коли вона в 9 класі були, аж тут така зустріч.
Вмилася швиденько, поставила телефон на зарядку, заговорилися, вона по звичці замкнула таки ті кляті двері. Нічого не було, всю ніч вони поговорили про те і се, а під ранок заснули біля каміна в просторому залі її будинку.
Десь о 7 її чоловік таки приходив додому, стукав, дзвонив, здивувавшись, що вона не відкриває. Пішов на роботу в м’ятому і брудному. На телефон вона подивилася тільки зранку, коли вже прокинулися діти і побачила купу дзвінків і смс. Вперше не хотілося знати де і з ким він був.
А наступного дня, собі на диво, вона взагалі спровокувала його на те, щоб він не йшов додому. Пашка почав заходити все частіше. А потім вона дізнається що він одружений. І більше не було сліз і вмовлянь.
І хоча з ним не склалося, трохи згодом вона подякувала йому, він став поштовхом до нового життя, де більше немає місця для сліз і істерик.
Багато хто назвав її легковажною, бо лишилася без чоловіка. А хіба він треба такий, коли від нього одна назва тільки?
