Тоді мені здавалося, що дружини краще не знайду. Хоч і не кохання всього життя, зате з нею можна побудувати міцну родину. Тому я вирішив не тягнути і одразу запропонував їй одружитися

Щоб підібратися до суті моєї історії, треба розповісти її від самого початку. 15 років тому я познайомився з доброю та чудовою дівчиною Ольгою. Ми зустрілися на студентській вечірці, почали зустрічатись.

У нашій парі вона явно любила сильніше. Мені ж просто подобалися її турбота і ввічливість. Оля дуже старанна, відповідальна, а ще гарна господиня. З нею поряд було зручно.

Тоді мені здавалося, що дружини краще не знайду. Хоч і не кохання всього життя, зате з нею можна побудувати міцну родину. Тому я вирішив не тягнути і одразу запропонував їй одружитися. Вона погодилася.

Ми скромно розписалися і почали жити разом. У нас було тихе та спокійне життя. Поки в моє життя нахабно не вдерлася сестра Ольги.

Марина рік була за кордоном, навчалася там за програмою обміну. І тоді вона якраз повернулася. Ольга вирішила познайомити нас. Коли я вперше побачив її, то зрозумів, що пропав. Вона була тією, яку я шукав: гарна, статна, з небесно-блакитними очима.

Спочатку я відганяв від себе думки про неї. А потім не витримав та написав. Вона відповіла. Так у нас і закрутився роман.

Я розумів, що треба чесно розповісти про все Ользі, але не хотів її образити. Все ж таки вона хороша людина. Так сталося, що вона дізналася про все сама: побачила наше листування.

Вона не влаштовувала сцен та скандалів. Просто сказала, що любить мене та Марину, а тому бажає нам щастя. Після цього вона поспішно оформила розлучення та поїхала за кордон. І більше жодного разу не приїжджала додому.

Ми з Мариною незабаром побралися. Оля не була на нашому весіллі, але це можна було зрозуміти. У нас народилося двоє дітей. Спершу хлопчик, а після дівчинка. Зараз синові 12, а доньці всього 5.

Ми чудово жили та виховували наших дітей. Але рік тому Марини не стало. Вона потрапила в аварію, лікарі не змогли її врятувати. Я був розбитий. Якби не діти, то я б і не вибрався.

Зараз ми потроху справляємось. Моя мати дуже допомагає. Але я розумію, що дітям потрібна мати. Особливо доньці. Адже вона ще зовсім крихітка, їй потрібна жіноча турбота. Зараз я все частіше думаю про Ольгу. Пам’ятаю, наскільки вона була дбайливою жінкою. Вона могла б стати гарною мамою для дівчаток.

І ось я думаю, чи не подзвонити їй? Я знайшов її у соціальних мережах. Судячи з фотографій, вона не має ні чоловіка, ні дітей. Можливо, вона не відмовилася б знову стати моєю дружиною.

Нехай я і вчинив із нею не дуже добре, але вже минуло багато років. Та й діти – її рідні племінники. Думаю, вона могла б погодитись. Як вважаєте, чи варто їй таке пропонувати?

Related Post

Я більше не хочу народжувати, це душевний біль, народити та хвилюватися за свою дитинуЯ більше не хочу народжувати, це душевний біль, народити та хвилюватися за свою дитину

Нам із чоловіком по 20 років. Одружилися у 18, після року стосунків. Коли зустрічалися, він теж був агресивним. Кохання було, але швидше за все, я вийшла заміж через свою легковажність,

Я вирішила так провчити доньку, типаче, що на святі було 12 дітлахівЯ вирішила так провчити доньку, типаче, що на святі було 12 дітлахів

Завжди сварила свою доньку за те, що вона годує дітей різними напівфабрикатами, Макдональдсами і різною гидотою, яку до слова не те що дітям, дорослим давати шкідливо. А в один з