З Валеркою, колишнім хлопцем моєї сестри Олени, ми зберегли теплі дружні стосунки. Олена давно виїхала в інше місто. А Валера іноді заходив в гості на годинку-другу.
Тем для розмов у нас вистачало, та й друзі були спільні. Той Новий рік ми святкували у мене. Зібралася компанія друзів, в тому числі і мій наречений Славік. Прийшов і Валера зі своєю новою дівчиною Анею. У розпал свята виявилося, що закінчуються сигарети. В черговий ларьок побігли ми з Валеркою.
На зворотному шляху ми присіли на лавочку перекурити. Сама не розумію, як сталося, але ми почали цілуватися. Чи то вино, то чи ніжне ставлення одне до одного, то чи цікавість.
В Валерці було стільки пристрасті, що я почала втрачати голову. У наших сумбурних словах між поцілунками було про те, що цього робити не можна, там Славік, там Аня, ми зійшли з розуму, що ми робимо.
Зупинитися було неможливо, але довелося. Було ясно, що тут і зараз статися нічого не може з чисто технічних причин. Віддихавшись, Валерка запропонував зустрітися завтра, у нього є варіант з квартирою друга.
Ми зробили пару кіл навколо будинку, щоб зовсім заспокоїтися і щоб компанія, а особливо Славік і Аня нічого не запідозрили. Адже вони нам довіряли, вони знали, що ми з Валерою – кращі друзі.
На наступний день я з ранку була в сум’ятті. То фарбувалася, то зі злістю змивала макіяж. Зрештою нікуди не пішла. З тривогою очікувала, що Валерка прийде або подзвонить. Що, що я йому скажу ?! А він не прийшов, не подзвонив.
Через кілька днів до мене завалилася галаслива ватага друзів. І Валера був серед них. Я уникала зустрітися з ним поглядом. Що йому сказати, як пояснити?
Коли я вийшла в кухню за посудом, він увійшов слідом за мною. Само собою у мене вирвалося: “Пробач, я чомусь не змогла!” Брови у Валерки поповзли вгору. Він ошелешено спитав: “Так ти, ти не прийшла? Ти теж не приходила?”
Ми реготали так, що з кімнати зажадали, щоб ми зараз же розповіли їм новий анекдот, над яким так весело сміємося.
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…