Я сама не знаю, що мене спонукало розкрити всьому світу історію свого кохання. Напевно, просто бажання висловитись. Можливо комусь моя історія допоможе, а комусь може буде просто цікаво почитати.
Я давно знайома з цією людиною. З самого дитинства. Ми ніколи не дружили, хоча різниця у віці у нас лише кілька років, та й наші близькі довгі роки дуже добре спілкувалися між собою. Але ми з ним – ніяк, просто віталися. І уваги я особливо на нього не звертала. Чи то просто він мені не подобався, чи то я вважала його неприємним. Вже не згадаю. Ось просто не склалися стосунки одразу
Пролетіли роки. Я вже встигла переїхати до іншого міста, вийти заміж. Він теж їхав з дому на кілька років, потім повернувся, одружитися не одружився, і схоже досі самотній.
І ось одного разу я приїхала до рідного міста у справах. І так вийшло, що саме цей сусід підвозив мене на своєму авто, на прохання моєї близької людини, я б сама не стала просити. Дорогою ми з ним розмовляли про все і ні про що. Начебто звичайне спілкування, яке забувається максимум наступного дня, але ні. Щось у мені перевернулося після цієї, начебто, пересічної розмови. Я кілька днів думала про нього, ночами не могла заснути, перебуваючи в ейфорії. І не сказати, що в мене в сімейному житті все зовсім погано (чоловік дбайливий, увагу приділяє).
З того часу минуло ще півтора року. За цей час ми не бачилися із сусідом. І ось я приїхала до рідного міста у свою чергову відпустку. Знову його побачила і знову втратила голову від його погляду та посмішки. Не буду особливо вдаватися в подробиці, це ні до чого, скажу тільки, що потім ми бачилися ще кілька разів. І все.
Для мене велике щастя та гостра мука, бачити його, а сусід до мене абсолютно байдужий. Звідки в мене такі сильні почуття? Просто дивуюся, ніколи такого не відчувала.
Ганна посміхалася гостям, але всередині відчувала тривогу. Тридцять п'ятий день народження жінки святкували у ресторані…
– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо!…
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…