Він дістав обручку, зробив пропозицію, а я втекла хоч і хотіла бути разом

З дитинства я була впевнена в тому, що заміж вийду пізніше своїх подруг. Всі ми знаємо, що чоловіки не особливо горять бажанням поставити в своєму паспорті штамп.

Це, можна сказати, загальне поняття. Сталася зі мною одна історія, про яку я до сих пір не можу забути.

Я тоді була студенткою. Займалася плаванням і часто брала участь в змаганнях.

Одного разу на якомусь конкурсі плавців я зустріла свого давнього знайомого. Він змужнів і був дуже гарний собою.

Красиве обличчя, підтягнута і ставна фігура – все при ньому. Він виграв кубок першості. Я привітала його, і так вийшло, що в той день він проводжав мене додому.

Згодом ми стали часто бачитися. А потім і зовсім почали зустрічатися.

Мені він дуже подобався, але я не хотіла створювати сім’ю. Тоді я вважала, що ще дуже рано переходити до якихось серйозних стосунків.

Мене влаштовував поточний стан справ. Він завжди підтримував мене в складних ситуаціях, допомагав вирішувати проблеми, намагався балувати мене. Здавалося, він був готовий заради мене на все. Я відчувала себе потрібною і щасливою.

Цей хлопець був спокійним, розсудливим, ввічливим. Якщо я лаяла його через дрібниці, він просто обіймав мене і говорив, що все буде добре.

Тоді я заспокоювалася. Але всьому приходить кінець. Не можу сказати, що саме змінилося. Він начебто не збирався обмежувати мою свободу, був ніжним і уважним. Але одного разу я зрозуміла, що настав «заповітний» день. Він запросив мене в кафе.

Я розуміла, що він хоче зробити мені пропозицію. Подумки молилася, щоб це виявилося не так.

Але він дістав коробочку з кільцем, зізнався у коханні і запропонував стати його дружиною.

Я не хотіла розлучатися з цим хлопцем. Він був надійним, добрим і люблячим. Але і свободу мені втрачати не хотілося. Він запросив мене на танець і сказав, що я можу не поспішати з відповіддю. Просив подумати.

Я чесно сказала йому, що не готова до такого розвитку відносин. Вирішила, що краще розірвати відносини. З кафе я виходила пригніченою. З одного боку, я не хотіла заміж, а й хлопця цього втрачати було шкода.

У підсумку я усвідомила, що чоловіки не завжди розуміють наші бажання і не готові дізнатися справжні мотиви наших вчинків.

You cannot copy content of this page