З недавнього часу я почала розуміти, що потребую чиєїсь поради. Ситуація так складається, що я вже не можу спокійно подивитись на неї збоку.
Нещодавно мені виповнилося двадцять. Минулого року я вийшла заміж. А ще в мене є хороший приятель, з яким ми знайомі вже п’ять років.
Ми чудово спілкуємося, ділимося всіма секретами, рятуємо один одного, коли потрібно. У нас схожі думки на один і той же рахунок, ми любимо ті самі фільми, книги й навіть їжу.
Він чудова людина: добра, турботлива, розумна. З ним мені комфортно та легко. Ми завжди багато спілкувалися, частенько вибираємось прогулятися, чи у кафе.
І завжди ми не можемо наговоритись вдосталь. Коли я лаюся з чоловіком, то просто набираю його номер, і він заспокоює мене. Відразу на душі легкість з’являється.
Кілька днів тому ми, як завжди, зустрілися поспілкуватися. Прогулювалися парком, розмовляли, сміялися – все, як завжди.
Погода була досить прохолодною, тому ми вирішили десь зігрітися, можливо зайти в кафе. Але я чомусь запросила його до себе.
Чоловік тоді був у відрядженні. Я зробила чай і ми продовжили вести розмови на різні теми, ділитися своїми думками, та переживаннями.
Якось непомітно розмова перетекла у бік нашого з ним спілкування. Він сказав, що завжди відчував до мене щось більше, ніж дружні почуття.
Що я йому не просто друг. Чесно кажучи, я теж періодично думала про це. Але далі думок це не заходило, і ми вирішили змінити тему, від гріха подалі. Потім ми змінили тему.
Мій друг почав збиратися додому. Коли ми вийшли до передпокою. він несподівано обійняв мене і глянув у вічі. Я побачила в них стільки почуттів, що не змогла встояти.
Ми поцілувалися! Та це був не просто поцілунок, ми цілувалися кілька хвилин. Мені було дуже приємно! Я ніколи не відчувала такого задоволення від поцілунків із чоловіком.
Потім друг пішов, а я лягла спати. Але думки про нього не давали мені заснути. Наступного дня він зателефонував мені й сказав, що нам не варто було цього робити.
Він не хотів щось змінювати, його влаштовувала наша дружба. Я засмутилася, бо розраховувала на щось інше.
Я перервала наше спілкування. І тепер не знаю, як правильно поводитися з ним. Мені прикро, що він бачить у мені лише друга.
Але, з іншого боку, я була б рада просто забути все, й надалі спілкуватися, як раніше. Але як це зробити, коли вже є почуття?
З чоловіком у нас зараз не все гладко, тож не засуджуйте мене, будь ласка! Краще дайте якусь слушну пораду!
