Я подала на розлучення з чоловіком без істерик і сварок. Все було спокійно і без сліз. Тому що бажання розлучитися було взаємне. Ми просто розлюбили одне одного і більше причин не було.
Але ми залишилися друзями. Просто пішли у вільне плавання. Ось уже чоловік завів собі нову родину. Я була рада за нього. Мені зовсім не щастило з чоловіками, але я не впадала у відчай. Час ще був, щоб знайти своє кохання іі створити сім’ю.
Але ось я зустріла Антона. Все моє життя перевернулося з ніг на голову. Він радував мене кожного дня словами і подарунками. Ми ходили гуляти в парк, в кіно. Все було дуже романтично. Я була впевнена, що зустріла того самого. На даний момент розумію, що через закоханість мій мозок був затуманений.
Одного ранку він зателефонував мені, сказав, що потрапив в аварію і йому терміново потрібні гроші. Я не роздумуючи скинула йому всі гроші з картки. І після цього він зник.
Через пару днів я передзвонила йому, але ніхто не відповів. А через тиждень він мені сам передзвонив і розповів, що до цього моменту лежав в лікарні і не міг відповісти. Ще сказав, що дуже вдячний мені.
А я як наївна дурочка повірила йому. Після цього наші відносини отримали друге дихання. Вночі мене викликали на роботу у ветеринарну клініку. Я сказала про це своєму чоловікові і поїхала.
Через годину йому подзвонила і сказала, що раніше шостої ранку мене не чекай. Він підняв мені настрій своєю новиною. Відповів, що йому сьогодні не потрібно на роботу і він поприбирає в квартирі. Коли я прийшла додому, двері були відчинені.
З квартири винесли телевізор, планшет, золото, комп’ютер, ноутбук. Всі цінні речі. Я була шокована. Антон обікрав мене! Я відразу подзвонила йому. Він почав роз’яснювати те, що трапилося. Що він був в боргах, але сказав, що поверне все до копійки.
Я майже тиждень не могла відійти від шоку. Він знову мене обдурив. Він просто мною скористався. Спав зі мною, щоб потім вкрасти всі цінності.
Минув час, але я до сих пір не вірю чоловікам. Навіть після двох років життя після цієї історії. Невже я настільки наївна? Адже можна було визначити по його поведінці, що він жалюгідний злодій і шахрай. На суді були ще постраждалі від його махінацій. Виявилося, що він ще й був одружений.
Після такого можна ще комусь довіряти? Для мене немає відповіді на це питання. Відносини на довірі я вже не побудую. Я просто зламалася морально. Я була в розпачі. Дітей все одно хотілося і сім’ю. Але як пересилити свої страхи? Ось така у мене трапилася історія про розбите кохання.
