fbpx

Всі почали вибачатися, бо якби ж вони знали що я..

Якось захворіла одна з моїх колег і мені довелося виходити на роботу замість неї, хоча в мої обов’язки така робота не входить та все ж. Словом вдягла я фартух, взяла меню і піднос в руки і пішла обслуговувати столики. День мав бути важкий, адже на вечір замовити банкет відразу на 8 столів.

Точніше сказати 2 бенкети, одні з замовників мої знайомі, у них там якийсь корпоратив, інші мені люди не знайомі. Їх обслуговуванням займався адміністратор закладу, тому він в погоджував меню та інші важливі моменти.

Я прийнялася за роботу, почала обслуговувати ті столи, де відпочивали мої знайомі. Там до мене віднеслися з повагою, всі знали що я власниця закладу.

Трошки пізніше підійшли і інші відпочиваючі, всілися, я підійшла з меню і тут же зрозуміла що ці люди мої однокласники. Мене вони звісно ж не покликали, а все через те, що моя сім’я була дуже бідною і перші кілька років я на зустрічі не ходила через брак грошей, а потім мене просто перестали запрошувати.

Я підійшла до дзеркала, впевнилася що все в порядку, і пішла до стола. З мене звісно ж посміялися і познущалися. Прикололися з приводу того, що як на офіціантку я непогано виглядаю, мабуть ще якісь обов’язки виконую, чи сплю з власником.

Мені стало дуже образливо. Тут якраз і зал приїхав мій чоловік, і звільнилася ще одна офіціантка яка допомагала на кухні, я зняла фартух і ми з чоловіком пішли за стіл тієї іншої компанії, нас запросили.

Добряче “насвяткований” мій однокласник, вигукнув, дивіться, а Тоню зняли нашу, а, красуне, скільки за годину береш? Тут мій чоловік встав і просто врізав. Звісно не знаючи всієї ситуації однокласники почали просити покликати хазяїна.

Я сказала що це і є власник, і так я з ним сплю, бо він мій чоловік. А ще, я порадила не з’являтися більше в мережі наших магазинів, ресторанів та готелів, бо їм там не раді.

Всі почали вибачатися, бо якби ж вони знали що я.. Але мені всеодно, я ціную людей за їх вчинки, а не слова, і бачити їх не хочу.

Related Post

Дивно, настільки людина боїться на старості лишитися сама, що готова покаятися за всі гріхи, аби її не лишалиДивно, настільки людина боїться на старості лишитися сама, що готова покаятися за всі гріхи, аби її не лишали

Ще зовсім нещодавно моя бабуся казала що я безсоромна, називала розпустною і безголовлю дівчиною, а тут, бачте, як старість прийшла, то вона мене люб’язно записала в ряди внучок. Моя мама

Ніна та Ігор зустрілися після розлуки у 30 років, це був знак долі, що їх кохання вічнеНіна та Ігор зустрілися після розлуки у 30 років, це був знак долі, що їх кохання вічне

Одного разу настане тьмяний і тужливий день, коли здасться, що жити більше нема чим. Все пройшло і помчало в безоглядну далечінь, і нічого не залишилося, лише туга та печаль, –