Одного разу ледь не стала жертвою своєї багатої фантазії. Я люблю свого чоловіка, але зовсім нещодавно у мене були до нього претензії щодо його спілкування з колишньою жінкою. Потім це все відійшло на 2 план. Тепер моя робота зв’язана в вайбером.
Доводиться часто робити розсилку клієнтам, відповідати на питання, переглядати робочі чати. І що я замітила? Мій благовірний з’являється в мережі в той самий час що і вона. Не те щоб я слідкувала, випадково 1 раз побачила. Потім цікавості заради стала моніторити це питання. У 90% випадків все співпадає.
Звісно ж моя багата уява вималювала вже собі бог зна що, тому я вирішила діяти. Для того щоб мені було що йому показати, я постійно робила скріншоти і фото того як вони одночасно з’являються і пропадають з мережі. За день таких фото було більше 40, за тиждень 200. Тут я і не витримала. Він приїхав з роботи в п’ятницю ввечері, я з порога і заявила, щоб йшов туди, звідки прийшов. Як же мені було образливо, я плакала, я кричала і ридала. Діти дивилися на мене неначе я озвіріла. Чоловік сидів під дверима і благав впустити.
Через годину я заспокоїлася, заспокоїла дітей, вклала їх спати. Сама сіла за комп’ютер, робота не йшла. Зайшла знову в мережу, дивлюсь вони там обидва. Але ж не може бути такого, чоловік коли додому приходив казав що телефон сів повністю, зарядку він з собою не брав. Зайшла в вайбер з робочого номеру, а він в мережі останній раз був о 5 вечора, тоді коли я кидала йому список продуктів додому.
Набираю – вимкнений телефон. Заходжу знов в мережі. Інтернет в нього мобільний, якби був в інтернеті, то б гудок ішов. Чортівня якась. Сіла думати, в голову не лізло нічого іншого, як просто розказати йому про все. Але тоді він буде обережнішим, треба щось придумати інше. Кажу йому, ти ж хочеш щоб ми помирилися? Так і знала що до мами своєї побіжить. А та б і рада була мене здихатися. Їдь додому терміново. Телефон в нього досі вимкнений.
Приїхав, весь цей час був в мережі. Заходить, ну, думаю, раз телефон сів, то переписка має зберегтися. Заходжу, заряджаю, відкриваю, а там… Нічогісінько. Ну, думаю видалив все таки, але як видалив, якщо всі повідомлення що були раніше збереглися, і вчорашня квитанція за аліменти є, не міг же він через 1 ті повідомлення видаляти. Ставлю телефон на зарядку, відправляю його в магазин. Дивлюся, він знов в мережі. Ну думаю, поганець, заходжу в кімнату телефон на місці. Не зрозуміла. Подумала може вона йому пише то він в мережі з’являється. Та ні, чисто все.
В результаті виявилося, що одна із шкільних груп, де вони є разом, бо мають спільну дитину, постійно скидає інформацію, фото, оголошення в вайбер. І кожного разу, коли приходить повідомлення, вони обидва заходять в мережу. Виходять теж одночасно, бо подивилися, що якась дрібниця і вийшли собі. А я вже накрутила. Правда чоловікові про свої здогадки не сказала. Вибачилася, кажу, щось найшло на мене, приревнувала що пізно додому приходиш. Але схему викриття на всяк випадок собі зберегла. Мало що. Хоча вайберу тепер не довіряю.
