Я на 34-му тижні вагітності повинна сама забезпечувати родину

Ніколи б не стала писати, але просто висловитись нема кому (може легше стане). Моя мама розпочала свої переїзди з міста до міста пару років тому.

Коли мені виповнилося 16 років, я залишилася в місті одна, бо не могла з нею поїхати: я вчилася, довелося йти на роботу, щоб оплачувати орендовану квартиру. З того часу і звикла жити самостійно, коли навчання закінчилося, я вже продовжувала працювати.

Через кілька років я скучила за сім’єю і переїхала до мами, влаштувалась на нову роботу, але через рік вона вирішила знову переїхати. Мені тоді було 20 років, я залишилася сама, але мене все влаштовувало, я вже не маленька, є робота. Буквально відразу я познайомилася з чоловіком, він був старшим на 15 років.

Через рік ми почали жити разом, і тут почалося – він постійно мене ображав, замість доброго ранку я слухала образи. І я пішла від нього, але через пару днів зрозуміла, що вагітна. Він не хотів дітей, але я все одно вирішила народжувати, тому що це моя перша вагітність.

Начебто все налагодилася, він пообіцяв змінитися, та й мама знову повернулася. Але тут їй було важко, тому я намагалася допомагати: навпіл з нею оплачувала її квартиру, а сама жила тим часом з майбутнім батьком моєї дитини.

Через те, що він теж не хотів працювати, то мені доводилося повністю утримувати сім’ю та й ще поступово готуватися до появи малюка. Він не купував нічого, все, починаючи від одягу до ліжечка, купила я, а він навіть дивитися на це відмовлявся.

І ось зараз у мене вже 34 тижні вагітності, і відсьогодні я в декреті, але через те, що у мене була чорна зарплата, декретні будуть копійки. Мама через тиждень знову їде, а мій чоловік хоч уже не гуляє, але все той же, я плачу щоночі. А тепер, як я залишилася без роботи, щодня чую, що місця для нас мало в його квартирі, і що він не потягне дитину.

Не знаю, як бути та що мені робити.

Related Post

Моє егоїстичне прагнення бути щасливою будується на чужому болю та маніпуляціяхМоє егоїстичне прагнення бути щасливою будується на чужому болю та маніпуляціях

Все своє свідоме життя я все робила від кохання і для кохання. Вибрала професію, яку кохала. Усіх чоловіків, з якими зустрічалася, я справді щиро любила. Я постійно повинна перебувати в

Життя воно таке непередбачуване, але головне не опускати руки, адже вихід є завждиЖиття воно таке непередбачуване, але головне не опускати руки, адже вихід є завжди

Я познайомилася зі своїм колишнім хлопцем у Фейсбуці. Перша наша з ним зустріч була дуже цікава, ми обидва якось соромилися один одного, відчувалося хвилювання. Коли я побачила його, не приховуватиму,

Відправили доньку з Харкова в Іспанію ще до 24 лютого, а вона прийняла рішення повертатися зараз. Як мені її спинити?Відправили доньку з Харкова в Іспанію ще до 24 лютого, а вона прийняла рішення повертатися зараз. Як мені її спинити?

Ми з чоловіком харків’яни. Я з невеличкого міста поряд, він же тут народився та виріс. Тут ми зіграли весілля, пропрацювали бозна скільки вже років, тут стали батьками. Наша Аліна дівчина