Розлучилися з чоловіком через постійні суперечки. Скандали з будь-якого приводу, будь-яке слово могло стати пусковим гачком.
Купила нову сукню – він казав, що для коханця. З’їздила в гості до мами — він казав, краще не поверталася б.
Він тарілку за собою не забрав — свинею називала. Їхав до брата з ночівлею – бажала удачі з дівчатами легкої поведінки. Я не знаю, як ми до цього дійшли!
Розбіглися. Він з’їхав із квартири, яку винаймали. Дівчина дівера познайомила його зі своєю подругою, чоловік почав із нею стосунки.
Я теж вирішила сама не сидіти, в подушку не плакати. Написала старому шанувальнику, ми зустрілися. Кілька разів він у мене ночував.
На душі кішки шкрябали. Чоловік снився. Іноді здавалося, що ось-ось відчиняться двері, він прийде з роботи. Було тужливо. Згадувалися найкращі часи, коли ми не могли відірватися один від одного.
Ми з чоловіком випадково зустрілися вдома у спільних друзів. Він посадив свою дівчину на таксі, сам поїхав до мене. Після близькості, ми до ранку проговорили.
Йому також було погано без мене. Вирішили спробувати ще раз. Вранці чоловік з’їздив до брата по речі.
Смішно і водночас боляче було потім слухати звинувачення, що я повела свого чоловіка в його дівчини. Ау, я була законною дружиною!
Про старого шанувальника чоловікові сама розповіла. Він сказав, що все гаразд, сам не без гріха, головне, не допустити повторення такої ситуації.
Ми знову почали жити просто чарівно. Ні сварок, ні докорів, ні скандалів. Мені здавалося, що так буде завжди.
Року не минуло, все повернулося на круги свої. Його поїздки до брата, де була та сама дівчина. Відновилася критика моєї зовнішності.
Приховування грошей. Скандали. Почастішали мої поїздки до мами, мені все частіше потрібно було виплакатися.
– Розлучайся! Це не кохання! Кохання збільшує щастя. Те, що у вас, це якась одержимість! Розлучайся! Перехворієш! — радила мама, гладячи мене по голові.
Я наважилася. Чоловік прийшов із роботи, я попросила, щоб він приділив мені десять хвилин.
– У мене немає більше сил так жити! Ми повернулися туди, з чого почали. Другий шанс привів у нікуди. Тоді сенс? Не бачити нам щастя, поки ми удвох!
Він звинуватив мене у зв’язку зі старим шанувальником, запитав, чи я переставала з ним спати.
Я про дівчину спитала. Знову скандал. Вигнала його. Він того ж дня зійшовся зі своєю колишньою дівчиною.
Року не минуло. Туга зелена, сни, відчуття його присутності, вовком вила, так його не вистачало. Він напоказ виставляв свою дівчину.
Писав мені, що зараз із нею, що вони робитимуть. Думала, збожеволію! Виїхала жити до мами, щоб не бути самій.
Мене довго штормило: від повної самотності до безладних зв’язків, від трудоголізму до зміни п’яти робіт за пів року.
Я то нарощувала волосся, то стриглася майже під нуль, то місяцями забувала про косметику, хоча раніше, без години накладання косметики навіть виносити сміття не виходила.
І сни! Сни, після яких не хотілося прокидатися: ми з чоловіком разом, у нас діти, щастя, щастя, щастя!
Мене відпустило раптово! Просто прокинулася вранці й зрозуміла, що дірки в грудях більше нема, сонце світило, пташки співали, хотілося танцювати.
Через чотири дні я дізналася, що того ранку, коли мені захотілося жити, я овдовіла. Він розбився на машині. Похованням займався його брат.
А мені навіть не повідомили, хоча я вважалася його законною дружиною! Це ж як потрібно було мене ненавидіти його рідні?!
Після цього я почала жити нормально. Жодних істерик, жодних гойдалок, жодних снів. Звичайне нормальне життя!
Іноді я думала про чоловіка, але так і не розуміла, що зі мною відбувалося тоді. Я завжди була спокійною, розважливою, розсудливою.
У мене таке почуття, ніби все, що пов’язане з чоловіком, відбувалося не зі мною. Частина мене ніби спала.
До чоловіка у мене були стосунки з першим коханням. Після першої ж влаштованої ним сцени ревнощів, я його покинула, хоч було боляче.
Знала, що він підіймав руку на колишню дівчину, нібито через її зради, злякалася. Було боляче, але я контролювала себе. А заміжжя… Я не розумію, що зі мною відбувалося!
Мама вважає, що це був приворот! Здоровий глузд заперечує, але десь у глибині душі я відчуваю, що вона може мати рацію.
Я не пролила по чоловікові жодної сльози, ніби не стало зовсім чужої людини. І зараз, за внутрішнім відчуттям, я знаю, що так і є, він для мене чужий! Як ви вважаєте, це міг бути приворот?
