Я не відчуваю материнського кохання до своєї дитини. Рідні постійно критикують мене за це

Я народила в 33 роки, дитина запланована і бажана для мене, і для чоловіка. Пологи були дуже важкі, але до малюка я не відчувала неприязні. Я не фанатична матуся, яка з радістю прокидається вночі, радіє пробудженню дитини, готова весь час і сили віддавати їй, але дитина у мене доглянута і не обділена увагою, здорова.

Все почалося з пологового будинку. У палаті зі мною лежали дві жінки, які народили по другій дитині. Ось вони якраз з рук дітей не випускали, готові були не спати взагалі, аби милуватися своїм чадом.

А мені після моїх пологів підіймати його навіть не дозволяли. І ці мами стали дорікати мене, що я сама не хочу його брати, що я погано його доглядаю, не люблю.

А я й справді відчувала провину за те, що не відчуваю такої божевільної любові до малюка, як вони, і не жертвую своїм здоров’ям заради нього.

Я відчуваю відповідальність за таку поведінку, і за те, що деякі речі я роблю тільки тому, що треба і не отримую від цього ніякого задоволення. Я часто виходила поплакати в коридор із палати, а там мене засуджували інші матусі та персонал.

Зі сльозами я виписалася раніше, бо боялася, що від стресу пропаде молоко, тим більше з малюком було все чудово. Вдома мене став дорікати чоловік, що я як робот займаюся дитиною, і він не бачить у моїх очах любові та ласки до неї. Почав підозрювати, що я жалкую про своє рішення народити дитину.

Я люблю своє маля, але є речі, які мене злять і іноді мені хочеться йому по попі надавати. Також дуже прикро, що через нього мене постійно довбають і критикують.

Коли чоловік почав гуляти, став мене виганяти з дому, а дитину залишати. Я, звичайно, чинила опір, мовляв, не піду без маляти. А сама думала: може, краще піти, коли я погана мати? Але так і не змогла цього вдіяти.

Моєму малюку вже 7 місяців і весь цей час я отримую за нього «по голові». Як не намагаюся стати кращою матір’ю – не виходить. Дитина добре харчується, розвивається, добре по сезону одягнута, не хворіє, але божевільного кохання, заради якого інші жінки кидають все, я не відчуваю. Напевно, цього немає в моїй природі і материнський інстинкт оминув мене.

 

Related Post

Думали отримали будинок мрії, але господарка вирішила що їй можна всеДумали отримали будинок мрії, але господарка вирішила що їй можна все

Нинішній переїзд був надважким. Ми з чоловіком і 2 дітьми постійно переїздили з одного будинку в інший. Не щастило, так не щастило. Попередні власники підвищити оренду, а ми і так