Я не женуся за заможним, але, вважаю, що в тридцять з лишком років людина повинна стійкіше стояти на ногах

Перебуваючи з людиною майже чотири роки у стосунках, я так і не отримала вдалого результату. Причина полягала в тому, що людина часто бігала туди назад (від мене, до себе на орендоване житло), не бажаючи з’їжджатися разом і створювати повноцінну сім’ю, заводити дітей.

Аргументував це тим, що не звик жити на жіночій території, тому що його житло було орендоване, а в мене своя квартира, на мій погляд, було логічним жити в мене.

Я зробила висновок, що це лише відмовки з його боку, і людина просто не хоче брати на себе відповідальність, до цього він вже був одружений і має дитину.

Говорив, що не хоче платити аліменти ще на одну дитину. Але, навіть знаючи мої потреби в плані сім’ї, він все ж таки не хотів закінчувати зі мною відносини, і часто поводився як аб’юзер, маніпулював. На цьому моє терпіння скінчилося.

Наразі, пробувши якийсь час одна, почалися спроби зав’язати нові стосунки. Мені 32 роки, є своє житло, робота із середнім статком. Зовнішність приємна, є освіта, але за фахом не працюю. Познайомилася з чоловіком на рік молодшим.

Зовні він мені сподобався, за спілкуванням нормальний. Але в нього немає нічого — ні квартири, ні машини, ні нормальної роботи, живе з мамою на орендованій квартирі. Також має двох дітей від двох різних жінок.

Я не женуся за заможним, але, вважаю, що в тридцять з лишком років людина повинна стійкіше стояти на ногах. До речі, у колишнього хоч і теж не було своєї квартири, і була дитина від першого шлюбу, але при цьому він мав дві машини, ніколи не залежав від батьків і завжди прагнув самостійності та незалежності.

Спілкування з чоловіками, які мають більший достаток, не зав’язується, проблема в зарозумілості і часом навіть нахабстві. Можуть робити натяки на інтим першому побаченні.

У випадку з людиною, з якою зараз у мене спілкування, він поводиться делікатно, дарує квіти, ні на що не натякає. Звичайно розуміє, що ще й така поведінка відштовхне мене остаточно.

Не знаю, яке рішення ухвалити. Закінчити це спілкування одразу, поки ми не встигли звикнути одне до одного або продовжувати? Я не вважаю, що головне в житті гроші, важливо, яка людина, але ми живемо в матеріальному світі, і проблеми зі статком завжди відбиваються на поведінці людини.

Якщо закінчувати спілкування, то як це зробити делікатніше?

You cannot copy content of this page