Минулого року мені зрадив чоловік. Він мав стосунки зі співробітницею. Минуло вже кілька місяців, і я дуже хочу пробачити та забути ту історію, але ніяк не виходить.
Чоловік усіляко намагається мені допомогти. Витримує мої істерики. Коли мене починає “накривати”, він притискає до себе і каже: “Ми все переживемо! ” Допомагає ненадовго. А мені так хочеться вже перестати згадувати та обмірковувати! Я знаю, що він обрав мене. Треба жити сьогоднішнім днем, захопити себе чимось. Якийсь час все добре, а потім знову я починаю думати про те, що він зараз просто пускає мені пилюку в очі, щоб я заспокоїлася і розслабилася. Варто мені розслабитись, він знову знайде собі когось.
Мені здається, це в нього такий спосіб зняти стрес. Три роки тому у мене сильно захворіла мама, я цілий рік практично не відходила від її ліжка. Чоловік начебто з розумінням поставився до ситуації, хоч і був за фактом «забутий» мною на цей час. Потім мами не стало, це був великий удар для мене, я не була готова все ж таки. Знову він дав мені пережити втрату. Тут ще молодший син закінчив школу, треба було вступати. Загалом, я так закрутилася, так утомилася за цей час! Начебто тільки почала приходити до тями, і тут ця новина. Я сама знайшла випадково торік фото. Він фотографувався із цією жінкою. Розумний видалив з телефону фотографії, але вони збереглися на сервері і після синхронізації якось з’явилися на ноутбуці.
Найприкріше, що мені треба було раніше збагнути, треба було пошукати, адже були «дзвіночки». Ось зараз у нас тридцять років шлюбу, а 10 років тому, якраз напередодні двадцятирічного ювілею, він мав проблеми зі здоров’ям, і періодично їздив до санаторію підлікуватися. І ось, привіз мені одного разу з санаторію хворобу непристойну. Я запідозрила зраду, влаштувала скандал. Але тоді він клявся і божився, що безглузда випадковість, поганий санаторій. Загалом, вигадав щось. Я вибачила, ми помирилися і все сяк-так налагодилося. Щоправда, до санаторію я його більше не пустила. А зараз він зізнався, що справді був з іншою жінкою. Мовляв, один раз.
Ще в нього після весілля був епізод негарний. Ми жили кілька років разом, потім вирішили одружитися. І буквально за кілька місяців після весілля я практично застукала його зі своєю приятелькою. Я думала, що в нас все добре, тільки-но офіційна сім’я утворилася, значить, усім все подобається. А він гуляв, виявляється. Потрібно було тоді ще одразу з ним розлучитися. Але я була вагітна старшою дитиною, і ніяк не була готова до розставання.
Іноді мені здається, що це не всі його зради. Я починаю аналізувати і знаходжу нестикування в тому, що він мені раніше розповідав. Може вже сама додумую. А раптом ні? Раптом він мені все життя зраджує? Раптом знову змінить?
Йому зараз 56 років. Може нову сім’ю з молоденькою створити. Для цього все є, що треба — і гроші, і робота. Мені дуже страшно.