Я подобаюсь батькові моєї подруги. Не відразу я це зрозуміла, бо складно уявити собі чоловіка, якого знаєш майже з самого раннього дитинства, своїм коханцем

Я подобаюсь батькові моєї подруги. Не відразу я це зрозуміла, бо складно уявити собі чоловіка, якого знаєш майже з самого раннього дитинства, своїм коханцем. Річ у тому, що в їхній родині кілька років тому трапилася трагедія: матері подруги раптом не стало.

Не знаю, наскільки добре жили її батьки раніше, але мені здається, що батько подруги не оминав нагоди позалицятися до гарних  жінок, але дружину свою при цьому беріг, і йти від неї ніколи не збирався. Але після того, як його дружини не стало, сильно засумував, занудьгував, навіть іншими жінками перестав цікавитися.

Чоловік він забезпечений, має свій бізнес, і, щоб остаточно не впасти в депресію, він з головою поринув у роботу. Вільний час намагався проводити з дочкою, тобто з моєю подругою. Ми з подругою на той час вже закінчили школу, і навчалися в інституті на одному й тому ж факультеті.

Я іноді залишалася в неї ночувати, ми взагалі багато часу проводили разом, і її батько став спонсорувати наші ідеї з походами в ресторан і в кіно, поїздки за місто, та на екскурсії. Згодом він і сам почав брати участь у всіх наших заходах.

Як не дивно, нам з ним було весело, він був цікавий, просунутий у всіх сучасних сферах, багато знав, і вмів розповідати. Загалом, все було чудово, поки він раптом не став сприймати мене, як жінку, а не як подружку своєї доньки.

Ні, він не ображав мене, і не примушував ні до чого, просто став уважнішим до мене. Я постійно відчувала на собі його погляд, всюди натикалася на його руки, іноді він, ніби випадково, зустрічав мене десь у місті, та пропонував підвезти, або пригостити кавою з тістечком у якомусь маленькому, затишному кафе.

На мій День народження він подарував мені шикарний ювелірний набір із золота з невеликими діамантами – сережки, брошку, та каблучку дивовижної краси. Я спочатку розгубилася, але подруга підморгнула, мовляв, бери, не вагайся, і я взяла.

До восьмого березня він надіслав мені з посильним величезний букет червоних троянд, і запросив нас із подругою до ресторану, організувавши для нас цілу розважальну програму. А наприкінці вечора він сказав, що у нього з’явилися справи, і він спершу відвезе додому свою дочку, а потім закине дорогою мене.

Коли ми з ним під’їхали до мого будинку, він зупинився і затіяв розмову, ніби утримуючи мене в машині. Я навіть не помітила, як опинилася в його обіймах. Він ніжно гладив мене по волоссю, по грудях, легко цілував щоки, очі, губи.

Потім він тихо запитав:
– Ти вже була з чоловіком?
– Ні, – відповіла я, і почервоніла.

– Ну й молодець.
Далі поцілунків справа не дійшла, і я йому дуже вдячна за це, бо після наших обіймашок мені й так було незручно з’являтися на очі подрузі, а якби сталося щось більше, я, мабуть, із сорому згоріла б.

Звичайно, я тепер не знайшла нічого кращого, ніж уникати його. Ось уже цілий місяць я граю з ним у хованки, і так і не зрозуміла ні своїх почуттів до нього, ні свого ставлення до ситуації. Вирішила, що пущу все на самоплив, а там розберуся по ходу подій, як робити, й що робити.

Може, дізнавшись, що я ще чиста і невинна, батько подруги перегляне своє ставлення до мене, і мені не треба буде напружуватися з вибором. Я не знаю, як мені себе з ним поводити. Мені й приємно, що такий самодостатній чоловік звернув на мене увагу, а водночас і боязно, адже він дуже дорослий і досвідчений! Як бути?

You cannot copy content of this page